Відомий випадок цілителя Японії Кацудзо Ніші. У дитинстві йому винесли вирок страшного захворювання, і він не повинен був дожити до повноліття. А зараз за його плечима перемога не тільки, над хворобою, але і над старістю. Саме йому належить тенденція ставитися до свого тіла як до своєрідного храму. У храм не прийнято приносити невідомо що. Більшість продуктів мають безліч вітамінів, мінералів та інших поживних речовин. Тому за допомогою цього можна не просто їсти і «набивати шлунок», а в якомусь сенсі і лікуватися.
За багатовіковим традиціям в східних стравах практично не міститься цукру. Його замінюють тільки натуральним медом. Замість пшеничного борошна використовується частіше рисова. Рис замінює і хлібобулочні вироби. Японці рідко харчуються напівфабрикатами або замороженими, а потім розмороженими продуктами. На прилавках магазинів, звичайно, таких продуктів в достатку. Але японські господарки рідко змінюють традиціям своїх культових приготувань національних страв. Чим ближче продукт до землі, тим краще і тим менше він втрачає своєї цілющої енергії. Та й кожному з нас відомо, що, наприклад, яблуко, зірване тільки що з гілки, смачніше купленого в магазині.
На відміну від заходу, де їдять «на ходу» фаст-фуд, запиваючи газованою водою, для японця обід - своєрідної ритуал, який наразі триває в колі сім`ї, і суто натуральний. Помилковою є думка, що локшину швидкого приготування і бульйонні кубики придумали на Сході. Вермішель придумали американці, а кубики для бульйону в Японії замінюють тільки натуральними спеціями. Саме через східних спецій, як передбачається за однією з версій, і відправився в свою подорож знаменитий Колумб.
На думку вчених, наприклад, червоний перець істотно підвищує метаболізм, збільшуючи викид адреналіну. Імбир ж, куркума і кориця - одні з найбільш цілющих рослин. Запивається їжа НЕ газованою водою, а одним з найкорисніших напоїв.
Звичайно, нам як жителям холодного клімату, властиво їсти ситно і рясно. Безліч великих письменників описували в своїх розповідь схильність до обжерливості представників буржуазного населення і міщан. Хоча ми можемо вчитися на помилках, як своєї культури, так і інших. Але не варто забувати і про прагнення російських традицій до здорового способу життя.
