Як пережити самогубство дитини

Як не банально це звучить в даній ситуації, але все ж заспокойтеся. Спробуйте заспокоїтися хоча б на пару хвилин, на півгодини, годину. Проаналізуйте трапилася ситуацію, дивлячись на неї з боку. Чи можете ви назвати причини, що штовхнули вашої дитини на такий крок? Чи є в цьому ваша вина? Постарайтеся відповідати об`єктивно.

Пам`ятайте, що досконалих батьків в світі не існує, кожен з них допускає ті чи інші помилки у вихованні дітей. Часто реакцію дитини на ту чи іншу ситуацію неможливо простежити заздалегідь, як і не можна захистити його від усіх можливих небезпек, посадивши в клітку або тримаючи під скляним ковпаком.

Звинувачуйте і лайте себе в події, якщо ви свідомо доводили вашого сина чи дочку, намагалися заподіяти йому або їй максимальну біль, принизити, загнати в кут і т.п. Але ж цього не було, чи не так? Ви, як і більшість батьків, дбали про свою дитину, намагалися дати йому багато хорошого, виховували і оберігали від різних проблем.

Не шукайте причини, щоб дорікати себе знову і знову, від цього вже нічого не зміниться. Постарайтеся прийняти те, що сталося, змиріться з ним, і якщо у вашій родині є ще діти, направте свою любов і турботу на них.

Дозвольте собі звільнитися від негативних емоцій: плачте, кричите, бийте кулаками в подушку, бажано так, щоб не налякати інших членів сім`ї. Тільки врахуйте, що цей метод позбавлення від негативу хороший як разове засіб, не використовуйте його постійно.

Постарайтеся не влаштовувати музей в кімнаті, в якій жив ваша дитина. Віддайте його речі в дитячий будинок. Чи не вважайте це його зрадою, навпаки, нехай цей акт милосердя буде здійснений на честь його пам`яті, як прохання перед Богом про прощення його душі. Залиште собі лише його фотографії, але не розставляйте і не розвішуйте їх на видних місцях.

Частіше виходьте з дому, гуляйте в людних жвавих місцях, але перший час уникайте дитячих майданчиків, так як, найімовірніше, безтурботне веселощі чужих дітей принесе вам душевний біль. Однак, є люди, які, навпаки, після загибелі власну дитину знаходили розраду, влаштувавшись на роботу в будь-який дитячий виховний заклад: дитячий садок, школу, дитячий будинок і т.п. Подумайте, чи не піти вам їх шляхом?

Перестаньте нескінченно прокручувати в голові думки про самогубство вашої дитини. Пам`ятайте, що ви не єдині в своєму горі, на Землі багато по-справжньому нещасних людей, в тому числі які втратили дітей. Спробуйте переключити свою біль на турботу про тих, кому потрібна ваша любов, увагу, ласка. Ви можете просто іноді приходити в дитячий будинок або хоспіс, надаючи нещасним людям посильну допомогу.

Знайдіть нові захоплення, хобі, заведіть цікаві знайомства. Не варто з почуття провини позбавляти себе всіх радощів життя, поставивши на собі хрест, так ви все одно не повернете вашої дитини.

Не забудьте і про те, що будь-яка, навіть найгостріша біль з часом притупляється. Вчіться жити заново, шукайте нового змісту, незважаючи ні на що прагнете до позитивного світогляду, не дозволяйте собі озлоблюватися на весь світ.

Спробуйте розглянути те, що трапилося з філософської точки зору. Якщо прийняти за істину вчення, з якого випливає, що людська душа має безліч перероджень, ваша дитина скоро знайде, а можливо, вже отримав нове життя. Попереднє існування, як і смерть, були дані йому для певного, непідвласного прийняття людського розуму, досвіду.

Якщо ви не можете самостійно впоратися з вашим горем, запишіться на консультацію досвідченого психотерапевта. Він призначить вам індивідуальні або групові сеанси, в останньому випадку ви познайомитеся з людьми, котрі пережили точно таке горе, як у вас. Якщо з яких-небудь причин ви не можете звернутися до психотерапевта особисто, зробіть це через інтернет. У мережі ви також можете знайти форуми, на яких спілкуються і шукають шляхи до нового життя люди, які пережили подібне горе.