Поява терміна «соціальна педагогіка» пов`язано з ім`ям німецьким педагогом А. Дистервегом. Зародження соціальної педагогіки в Росії відносять до кінця XIX століття, однак певний розвиток дана наука отримала лише початку минулого століття у вигляді спроби реалізації ідеї про зв`язок шкільного установи і соціального середовища.

У зарубіжних країнах активне вивчення різних аспектів соціальної педагогіки почалося в Німеччині в 50-60-ті рр ХХ століття, в цей же час починає формуватися професійна діяльність фахівців в області соціальної освіти та виховання


Втім, Німеччину навряд чи можна називати першовідкривачем даного знання, адже набагато раніше в Європі і США розвивається вид діяльності, який називався «соціальною роботою». До сих пір в діяльності соціального педагога і соціального працівника можна виявити велику кількість загальних ознак, тому для регулювання обох професійних сфер використовується єдиний стандарт, в якому назви вищевказаних професій вживають як синоніми і пишуться часто через дефіс.

Соціальна робота

Фахівці-соціологи на професійній основі виконують виховну, інформаційну, консультативну функції, надають підтримку, організовуючи захист і представлення інтересів клієнтів, саме малозабезпечених громадян, тих, хто не може подбати про себе самостійно в силу фізіологічних, психічних відхилень або життєвих умов.

Принциповою відмінністю соціального педагога від інших соціальних працівників є та обставина, що неповнолітні громадяни виступають в якості традиційних об`єктів піклування, яким надається допомога у вихованні та освіті.

Етапи розвитку

Все історичний розвиток соціальної педагогіки можна уявити в три етапи.

Перший етап, який носить назву «емпіричний», пов`язаний з визначенням практичних елементів по вихованню та формуванню різних соціально - педагогічних ідей. Цей період пов`язаний з наглядом і описом поведінки дітей, які перебувають в різних соціокультурних групах.

Другий етап - науково-емпіричний. Це етап формування ідей і наукових концепцій, підведення фактичної платформи під умовиводи, зроблені на основі спостереження. Саме на другому етапі, з яким умовно відводять другу половину ХХ століття, формується соціальна педагогіка як наукова дисципліна.

На третьому етапі, який носить назву «теоретичний», наука розвивається, складаючи базу для власного практичного застосування. Сьогодні соціальна педагогіка може бути представлена як наука, яка може дозволити отримати відповіді питання, що саме може статися в даний час або в майбутньому в житті людей різних вікових категорій при наявності різних обставин, яким чином можуть бути створені найбільш сприятливі умови для ефективної соціалізації індивіда, яким способом, можливо, знизити впливу обставин, що мають несприятливу основу, які можуть виникати з індивідами в процесі соціалізації.