Соціальна педагогіка як розділ педагогіки
Педагогіка - це щоденна наполеглива праця, який вчить викладача зразковому поведінки і високому самоконтролю. Соціальний педагог вимогливий до себе, він знаходиться в безперервному пошуку вірного рішення, адже його завдання полягає в тому, що передати знання та сформувати гармонійно розвинену особистість.
Соціальна педагогіка в цілому, як мистецтво навчання і виховання, допомагає зорієнтувати мислення педагога на встановлення соціальних відносин в суспільстві. Соціальний педагог здійснює роботу з дітьми та підлітками з неблагополучних, малозабезпечених або багатодітних сімей, а також їх батьками. Його діяльність спрямована на вирішення особистих і соціальних проблем дітей та підлітків, надання їм допомоги щодо захисту їх прав і свобод.
Соціальний педагог сприяє створенню обстановки психологічного комфорту, безпеки-вживає заходів щодо захисту їх прав і свобод. Так, соціальна педагогіка дає важливий досвід з області взаємовідносин, пояснюючи особливості в поведінці особистості і її мотиви, показує способи і методи вирішення проблем.
Соціальна педагогіка дає педагогу важливий життєвий досвід вирішення проблем
Безумовно, дана діяльність накладає своєрідний відбиток на мислення педагога і його поведінку. Так, професійна ментальність задає соціальному педагогу установки і цінності, розвиває корисні особистісні та професійні якості.
Соціальна педагогіка вчить витримці, терпінню та наполегливості. Адже робота з дітьми з проблемних сімей - великий труд. Вихованці реабілітаційних центрів, освітніх та інших установ, безперечно, потребують коригування поведінки для того, щоб в майбутньому вони могли знайти себе в житті і стати добропорядними громадянами.
Соціальний педагог розуміє, що діти, які перенесли психологічну травму, потребують допомоги. У вихованців із неблагополучних сімей не виключена ймовірність розвитку психічних розладів, що в майбутньому може призвести до асоціальної поведінки в суспільстві і протиправних дій. Педагог займається моральним вихованням таких дітей для того, щоб вони засвоїли моральні норми і заборони, відкрили в собі духовне багатство.
Соціальна педагогіка вчить педагога встановлювати довірчі відносини з особами, які потребували допомоги. Дитина з сім`ї з несприятливою обстановкою часто відрізняється психічним здоров`ям і розумовими здібностями від дитини з повноцінної родини. Завдання соціального педагога полягає в тому, щоб направити потенціал проблемних дітей в потрібне русло, допомогти розвинути їх здібності і таланти.
Соціальний педагог розвиває в собі комунікативні навички та навички емпатії, які допомагають йому сприймати і розуміти почуття інших людей. Сам досвід роботи з дітьми з неблагополучних сімей дає педагогу можливість уникнути численних помилок в життєвих ситуаціях.
Соціальна педагогіка орієнтує педагога на аналітичне мислення. У роботі з проблемними дітьми необхідно вміння аналізувати причину їх деструктивної поведінки, а також знаходити шляхи вирішення проблем і пом`якшення наслідків. Як правило, педагогіка вчить віддавати собі звіт про результати своїх дій. Так, соціальний педагог розвиває в собі необхідні особистісні якості, такі як організованість, відповідальність і ініціативність. Вважається, що професія соціального педагога - це покликання. Адже шлях викладача вирішується вибрати не кожен, необхідно внутрішнє переконання і усвідомлення того, що робота з дітьми - призначення людини.
