Що таке герменевтика

МИ У СОЦМЕРЕЖАХ -

Герменевтика - це мистецтво, вчення про розуміння і тлумачення текстів, первісний зміст яких незрозумілий через їх давнину. Грецьке слово «герменевт», що означає «учитель розуміння», походить від Гермеса, який, згідно з міфами, передавав людям послання олімпійських богів і тлумачив їх веління.

Герменевтика виникла в давньогрецькій філософії як мистецтво розуміння висловів оракулів і жерців. Протестантські теологи використовували цю науку як мистецтво інтерпретації священних текстів. У Середньовіччі функції герменевтики полягали лише в коментуванні і тлумаченні Біблії. Важливим етапом у розвитку мистецтва розуміння була епоха Відродження. У той час герменевтика стає методом перекладу античних творів на національні мови.

Становлення науки як самостійної дисципліни відбулося в період Реформації. Якщо католицька теологія спиралася на традиційну інтерпретацію Священного писання, то протестанти заперечували його сакральний статус, вона перестало служити каноном тлумачення Біблії.

У XIX столітті герменевтика стає найважливішим методом історичного пізнання. Загальні теорії інтерпретації були закладені німецьким філософом і богословом Фрідріхом Шлейермахером. Його герменевтика була, перш за все, мистецтвом розуміння чужої індивідуальності. Основною процедурою було «вживання» герменевта в душевний світ автора.

У середині XX століття роботи європейських філософів М. Хайдеггера та Г. Гадамера перетворили герменевтику з методу гуманітарних наук в філософське вчення. Розуміння розглядалося не тільки як спосіб пізнання, а й як спосіб буття. На їхню думку, герменевтика не обмежується методологічними питаннями тлумачення творів минулого культури, вона має відношення до фундаментальних структурам людського існування, відношенню до дійсності і до базисних моментів комунікації з іншими людьми.

Прихильники теоретичної (традиційної) герменевтики скептично ставилися до її філософського розуміння. Традиційний герменевт Еміліо Бетті створив в 1955 році всеосяжний працю «Загальна теорія інтерпретації», перекладений на всі основні європейські мови. Його розуміння тексту включало в себе наступні етапи - впізнавання, відтворення і застосування. Мета традиційної герменевтики - сувора, методично вивірена реконструкція сенсу, який вклав в текст автор.

Розрізняють основні форми герменевтики:

- теологічна герменевтика - тлумачення священних джерел-
- філологічна (теоретична) герменевтика - теоретично обгрунтоване, методологічне тлумачення текстів (приклад такої герменевтики - переклад тексту з однієї мови на іншу) -
- юридична герменевтика - тлумачення правового сенсу будь-якого закону стосовно конкретного случаю-
- універсальна (філософська) герменевтика - наука про дусі, універсальний аспект філософії.

Увага, тільки СЬОГОДНІ!