походження фразеологізму
Виникнення обороту фразеології «без царя в голові» - типовий приклад походження фразеологізму або приказки шляхом «згортання прислів`я».
Прислів`я є повноцінною, закінчену думку, хоча і виражену лаконічно. Прислів`я завжди має вигляд пропозиції. Приказка ж, на відміну від прислів`я, виражається не пропозицією, а словосполученням, яке органічно вливається в пропозиції, складові чиюсь мова.
Прислів`я-пропозиції нерідко дробляться на словосполучення, точніше згортаються до них, перетворюючись на приказки. Наприклад, прислів`я «Бабуся ворожила - надвоє сказала» перетворилася в приказку «Бабуся надвоє сказала».
Подібним чином виникла і приказка «без царя в голові». Її джерелом могли стати дві прислів`я: «Свій розум - цар в голові» і «У кожного свій цар в голові».
Розум в російських прислів`ях
Прислів`їв, присвячених розуму, у російського народу чимало. У багатьох з них розум постає як найбільша цінність і запорука успіху: «Розум золота дорожче», «Де розум, там і толк», «Зустрічають по одягу, проводжають по розуму», «Красна птах пером, а людина розумом». Правда, існує й інша прислів`я - «Сила є - розуму не треба», але її частіше вживають іронічно, в цілому ж розум сприймається як щось пріоритетне по відношенню до сили.
В інших прислів`ях підкреслюється індивідуальність такої якості, як розум: «Всякому свого розуму не вкладеш», «Всяк своїм розумом живе», «Дурному синові і рідний батько розуму не пришиє».
У цьому смисловому полі знаходиться і прислів`я «Свій розум - цар в голові» і близька до неї «У кожного свій цар в голові». «Цар» в даному контексті - не тільки організуючий початок, подібне правителю в державі, це і щось панівне: саме свій розум, свій спосіб мислення робить вирішальний вплив на прийняття рішень. Людина, яка має «свого розуму», легко потрапляє під чужий вплив.
Таким чином, «без царя в голові» - характеристика людини не тільки дурного і легковажного, але і не вміє мислити самостійно, легко переймають чужу думку.
