Поняття робочого часу нормальної тривалості
Звичайна тривалість часу в роботі визначається законодавством і Трудовим кодексом країни. Основними загальноприйнятими нормами в робочому процесі є зміна і тиждень. На підставі статей Трудового кодексу час робочого тижня має бути до 40 годин. Ця норма часу є граничною у проміжку календарного тижня.
Основними видами робочого тижня є: п`ятиденний, що передбачає 2 вихідних дня, і шестиденний - 1 вихідний. Основний робочий графік на підприємствах передбачає 5 трудових днів. Але є організації, в яких застосування такої норми недоцільно або неможливо. Навчальні заклади, які розподіляють емоційну і фізичне навантаження відповідно до встановлених фізіологічних нормативам, використовують шестиденний робочий тиждень. Сюди ж відносяться підприємства, що працюють в сфері обслуговування (магазини, торгові центри, фірми, які надають сервісні послуги), державні структури. Кількість годин в цьому випадку розподіляється пропорційно на всі дні робочого періоду.
Спеціальні норми часу
Законодавством також передбачаються і інші види нормування робочого часу для спеціальних категорій - це робоче скорочений та неповний час.
Скорочена норма часу на увазі робочий період коротше звичайного, але з повноцінною оплатою. Робоча скорочена тиждень на законних підставах передбачена для певних категорій осіб. Для працюючих підлітків до 16 років робочий період не може становити більше 24 годин на тиждень. Людина у віці від 16 до 18 років може працювати до 35 годин. Для студентів, які проходять навчання денної форми і паралельно працюють у вільний час, встановлюється 50% від норми часу, передбаченої для працівників того ж віку.
Існують спеціальні нормативи для осіб з обмеженими можливостями - інвалідів І і ІІ груп. Для них встановлюється гранична норма часу - в тиждень до 35 робочих годин.
Працівники, які задіяні на небезпечних і шкідливих роботах, мають право на застосування норм скороченого робочого часу. Підприємством складаються списки посад і професій, які задіяні у шкідливих виробництвах, і на їх підставі встановлюється 36-ти годинний робочий тиждень.
Норма, яка має на увазі неповний робочий період, має безліч подібностей з скороченою. Вона також має тривалість менша від нормальної, але приймається і оформляється трудовою угодою між працівником і організацією. Робота з неповним графіком обов`язково повинна оформлятися письмово, тільки тоді це матиме законну силу. Зазвичай таку норму часу використовують для роботи сумісників. Для них спеціально затверджуються індивідуальні норми і графік.
