Під адекватністю прийнято розуміти нормальну реакцію людини на зовнішні події, власні емоції, почуття і вчинки інших людей. Якщо такі реакції сильно відрізняються від прийнятих в даному суспільстві, то можна говорити про емоційну нестабільність індивіда, його неадекватності.

Причини виникнення неадекватного стану

В ролі причин найчастіше виступають різноманітні негативні переживання, незвичайні стресові ситуації, які переживає людина. Наприклад, неврози, почуття самотності, втрати, власної меншовартості і так далі. Дуже важливо вчасно помітити тривожні симптоми, а також усунути їх першопричину.

До таких симптомів можна віднести невластиву людині замкнутість, поступову деградацію особистості, затяжні періоди апатії, думки про суїцид, невиправдано бурхливу реакцію на повсякденні ситуації, сильне погіршення здоров`я і самопочуття на тлі малорухливого способу життя, великий набір маси або, навпаки, схуднення. Це далеко не єдині ознаки розладу адекватності, однак наведені симптоми в будь-якому випадку служать тривожними дзвіночками.

Способи перевірки адекватності

Насправді, повністю об`єктивних тестів із цього приводу не існує, оскільки всі люди мають свої особливості темпераменту, характеру, виховання і так далі. Якщо ви сумніваєтеся в адекватності своїх друзів, родичів або самого себе, то найкращим виходом буде звернутися до психолога або психотерапевта. Компетентний фахівець зможе досить швидко визначити вираженість і серйозність проблеми.

Одночасно з цим пацієнт отримає важливі відомості про наявні порушення, а також рекомендації до лікування. Крім того, приводом для звернення за професійною допомогою може стати думка кількох близьких людей, котрі помітили вашу ненормальну реакцію на звичні явища. З метою подолання кризи можна звернутися до психолога відразу після настання травмуючої ситуації (смерть родича, звільнення, розлучення і т.д.) для того, щоб уникнути її віддалених важких наслідків, запобігти розвитку неврозів або депресії.

Розібратися з власними проблемами і внутрішніми суперечностями найкраще на самому ранньому етапі. Оскільки в подальшому криза посилить патологічний стан, роблячи вихід з кола проблем більш важким. Але і впадати в крайності також не слід, бачачи неадекватність за кожним своїм кроком.