Основні поняття договору найму нежитлового приміщення

Договір оренди нежитлового приміщення - цивільний договір, що укладається між наймодавцем і наймачем, за яким наймодавець зобов`язується передати наймачеві у тимчасове користування об`єкт нерухомості за встановлену плату і на певний термін. При цьому доходи, отримані наймачем від використання об`єкта нерухомості, належать тільки йому на правах власності.

Всі цивільно-правові відносини, пов`язані зі здачею в найм нерухомого майна, регламентуються главою 34 «Оренда» ГК РФ. Відповідно до нормативних актів, під нежитловим приміщенням розуміють будівлі і споруди цілком або окремі їх частини у вигляді складів, офісів, торгових залів та інших приміщень, не призначених для проживання людей.

Суб`єктами договору найму нежитлового приміщення виступають наймодавець і наймач. Як наймодавця може виступати власник об`єкта нерухомості або інша особа, наділена правом здати нерухомість в оренду згідно із законом або розпорядженням власника. Наймач - юридична особа будь-якої форми власності або індивідуальний підприємець, який орендує майно для ведення свого бізнесу.

Як правильно скласти договір оренди нежитлового приміщення

Краще оформлення договору довірити досвідченим юристам, які складуть його, дотримуючись норм російського законодавства, і врахують інтереси обох сторін. Проблема його складання полягає в тому, що цивільний кодекс не виділяє цей вид договору окремою статтею. Закон регулює загальний порядок складання подібних договорів, із застереженням «якщо інше не передбачено умовами договору». З цього випливає, що істотні моменти повинні бути ретельно прописані в умовах договору.

Без дотримання наступних моментів договір можуть визнати неправомірним. Договір найму приміщення укладається у письмовій формі, не менше двох примірників. Кількість аркушів і примірників обов`язково прописується в тексті договору. Кожна сторінка підписується сторонами, щоб уникнути підробки.

Договір оренди повинен обов`язково містити інформацію про суб`єктів договору. У разі якщо угода укладає не сам власник або НЕ орендар, то необхідно прописати, хто підписував договір і на яких підставах.

Частина договору, яка розкриває відомості про об`єкт оренди, повинна містити: адреса розташування об`єкта, якщо будівля здається частково, то номер приміщення і поверх, призначення здаються приміщень, загальна площа. До договору повинні додаватися кадастровий паспорт і план евакуації знімається приміщення.

Термін договору. Договір найму нерухомого майна укладаються на термін не менше 12 місяців. У разі якщо в договорі не прописана дата його закінчення, то він вважається безстроковим. Всі договори найму нежилого приміщення підлягають обов`язковій реєстрації в державних органах.

Сума оренди. Щоб уникнути спірних ситуацій в договорі необхідно прописувати цифрами і прописом суму орендних платежів і період її внесення. Розмір платежів встановлює наймодавець у вигляді фіксованої суми, що сплачується через певний інтервал часу, або відразу за певний термін. У суму оренди можуть входити витрати на оплату комунальних послуг, інтернету, телефону та інші. Договір, в якому не прописана сума оренди, вважається недійсним.

В кінці договору прописують реквізити сторін, юридичні адреси, дату і місце його підписання.

В обов`язковому порядку до договору повинен додаватися акт прийому-передачі, що містить характеристики переданого майна: площа приміщення, стан внутрішньої обробки, комунікацій, наявність меблів або техніки. Акт, підписаний обома сторонами, підтверджує фактичну передачу орендованого об`єкта в розпорядження орендаря.

Відсутність в договорі істотних умов або їх неправильне написання може спричинити за собою визнання договору недійсним.