Як лікувати ігрову залежність

Першим кроком на шляху позбавлення від ігрової залежності є її точна діагностика. Для цього необхідно пройти кілька психологічних і фізичних обстежень. Тільки після спілкування з фахівцями можна буде точно стверджувати, що людина страждає хворобливою залежністю від ігор. Під час спілкування з лікарем пацієнт, як правило, відповідає на ряд простих питань, наприклад, про те, коли він почав грати, скільки часу витрачає на ігри, скільки грошей він на них втрачає, чи є стійке бажання пограти і т.д. Лікарів також може цікавити ставлення людини до шкідливих звичок (алкоголь, куріння і т.д.) і наявність у нього будь-яких психічних розладів, які можуть бути причиною тяги до ігор.

Найбільш ефективним способом безпосереднього лікування ігрової залежності є психотерапія. Однією з найбільш дієвих з них є когнітивно-поведінкова терапія. Курс такого лікування, як правило, складається з декількох сеансів, під час яких лікар намагається з`ясувати причини, які змушують пацієнта грати, і визначити ознаки ірраціонального мислення, попередні ігор. Людині також пропонується шукати способи кращого часу, наприклад, зайняти себе новими захопленнями. Когнітивно-поведінкова терапія може проводитися як в форматі групи, так і індивідуально. У деяких випадках психологи можуть запропонувати пацієнтові дистанційні консультації.

У лікуванні ігрової залежності можуть бути корисні деякі лікарські препарати. До них, як правило, відносяться протисудомні ліки, наприклад, «Карбамазепін», «Топамакс», різні стабілізатори настрою ( «Мікале», «Контемнол» і ін.), Антидепресанти та інші засоби. Однак лікування медичними препаратами зазвичай є менш ефективним, ніж психологічна консультація.

Існує спільнота анонімних гравців по аналогії з спільнотою анонімних алкоголіків. Такі суспільства допомагають людям ділитися один з одним порадами про те, як вони справляються зі своїми проблемами. Ефективність участі в них сильно збільшується, якщо паралельно відвідувати сеанси психотерапії.

Люди, чия залежність від ігор вже привела до тяжких наслідків, наприклад, втрати роботи, численних боргах, проблем у родині і т.д. необхідний особливий підхід в лікуванні. Прості консультації і спілкування з іншими ігроманами в їхньому випадку зазвичай малоефективні. Вони вимагають набагато більш інтенсивного і тривалого лікування, іноді навіть в стаціонарних умовах. Крім того, ігрова залежність може бути ускладнена наявністю у людини супутніх залежностей (алкоголізм, наркоманія і т.д.), які також необхідно лікувати.