Цивільне законодавство дозволяє учасникам відповідних правовідносин укладати попередні договори, якими закріплюються зобов`язання сторін щодо підписання в майбутньому основного договору на узгоджених умовах. Не є винятком договір купівлі-продажу, попередній варіант якого повинен обов`язково містити умову про товар. При цьому предмет договору повинен бути конкретизований, при необхідності до угоди слід докласти додаткові документи, що ідентифікують товар. Наприклад, при реалізації нерухомого майна слід вказати адресу об`єкта, докласти кадастровий план, послатися на свідчення, яке підтверджує право власності на даний об`єкт.

У якій формі складається попередній договір купівлі-продажу?

Цивільний кодекс вимагає складати попередній договір в формі, яка аналогічна передбаченої для основного угоди. Це означає, що в переважній більшості ситуацій попередній договір купівлі-продажу складається в простій письмовій формі. Це ж правило поширюється на випадки реалізації нерухомого майна, оскільки державну реєстрацію в даний час підлягає не сам договір купівлі-продажу, а лише перехід права власності, який здійснюється вже після підписання основного договору. Усна форма договору допускається лише при укладенні між громадянами такої угоди купівлі-продажу, ціна товару в якій не перевищує десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Які додаткові умови слід вказати в попередньому договорі?

Крім узгодження в попередній угоді умови про предмет договору рекомендується вказати на термін підписання основного договору. При настанні зазначеного терміну будь-яка сторона має право виступати з ініціативою підписання основного договору. Також слід попередньо узгодити умови про вартість товару, що позбавить від переддоговірних суперечок при складанні та підписанні основного договору купівлі-продажу. Іноді в попередню згоду також включаються умови про якість товару, асортименті, способах оплати та інші положення, що визначаються самими сторонами. Узгоджені умови стають обов`язковими при укладанні згодом основного договору. Якщо ж продавець чи покупець відмовляються від укладення основного договору при наявності попереднього, то зацікавлена сторона може звернутися до суду і змусити підписати угоду на підставі винесеного рішення.