Поняття «багато грошей» для кожного своє. Одним достатньо, займаючись улюбленою справою, заробляти на спокійне й щасливе життя собі і дітям. Для інших грошей постійно мало, і навіть якщо на рахунку лежить кругленька сума, вони не можуть заспокоїтися, і працюють практично цілодобово, економлячи на всьому. Вони збирають кошти на велику квартиру або кращу машину, не живуть, а проживають своє життя замість того, щоб радіти їй тут і зараз. Адже благополуччя в родині не залежить від марки автомобіля. Для щастя важливе взаєморозуміння і підтримка, а також спілкування рідних. А ось на це у кар`єристів часу якраз і не вистачає.

Деякі люди, заробивши велику для них суму грошей, змінюються на краще. Вони роблять близьким подарунки, виконують їхні мрії. Вони допомагають дитячим будинкам і лікарням, беруть участь в благодійних акціях. Вони отримують задоволення не від кількості грошей на рахунку в банку, а від тих емоцій, які приходять, коли витрачаєш капітали на добрі справи.

Інші ж, навпаки, зі збільшенням валютних резервів стають все зліше і агресивніше. У них створюється враження, що всі навколишні - вороги, які тільки і хочуть забрати чесно зароблені кошти. Такі люди ховають заощадження не тільки від чужих, а й від своїх. Вони перестають допомагати родичам, навіть якщо раніше це робили. Їхній головний аргумент - «я заробляю гроші важкою працею, ось хай і інші працюють». Ця позиція досить ясна. Просто людина розучився отримувати позитивні емоції від радості інших, він може бути задоволений тільки тоді, коли збільшується число нулів в банківському рахунку.

На перше місце виходять гроші, а друзі та родичі, які не можуть заробляти багато, стають не цікаві, а іноді і небезпечні, як потенційні претенденти на частинку багатства. Людина починає уникати спілкування з ними, зустрічаючись тільки з тими, хто заробляє стільки ж, скільки і він, або більше. Прості людські цінності - доброта, взаєморозуміння, співчуття, втрачають своє значення. Оцінка оточуючим дається, виходячи з обсягу їхнього гаманця, а не по якостям характеру. Спілкуватися з такими людьми досить складно, тому дуже часто вони залишаються самотні.

У Росії до багатих людей ставляться негативно. Історично склалося так, що забезпечені жили відособлено і здавалися «поганими героями». У нашій країні не прийнято вірити, що людина заробила своєю працею, що саме старанність і працьовитість призвело до достатку. Тому людина, отримавши значні фінанси, починає трохи цуратися тих, хто раніше був поруч. Неможливо кожному пояснити все про джерела доходу, та й доводам готові вірити не всі.

Наявність великих грошей - це відповідальність. Багато хто думає, що це свобода, в якійсь мірі так і є, але ще доводиться і шукати способи їх примножити. Потрібно продовжувати заробляти, щоб не втратити досягнутий рівень, шукати способи вигідно інвестувати гроші. Все це вимагає часу і моральних сил, а значить, не залишається можливості займатися тим, що раніше. Зустрічі з друзями відбуваються рідше, формується нове коло спілкування. А старі знайомі списують це на гординю і презирство до колишнього колі.

Багатою людиною може стати лише той, хто прагне до більшого. Саме тому люди, починаючи заробляти, намагаються спілкуватися серед тих, хто домігся визнання і більшого стану. Це дає і потрібний досвід, корисні зв`язки і бажання йти далі. Виходить, що колишні знайомі просто перестають цікавити. Вже не настільки актуальні проблеми виживання, вже немає необхідності обговорювати те, що раніше хвилювало. А для старих друзів - це байдужість.

Дуже сильно змінюється ставлення до грошей з їх збільшенням. Заможні люди не люблять марнотратства, неохоче дають в борг, не допомагають тим, хто не зможе віддати. Поділитися станом - значить втратити набагато більше, ніж даєш сьогодні. Для бідних людей це не зовсім зрозуміло, але вони не піклуються про інвестиції, не завжди готові будувати плани і думати про перспективи. Багаті ж люди не можуть про це забути.

Міняють гроші людей і коли зовсім пропадають. Якщо раптом успішна людина втрачає свій стан, він відчуває глибокі переживання. Йому часто буває соромно перед оточуючими, що він не зміг залишитися на вершині. Це теж веде до зміни контактів, зменшення кількості знайомих. Сильні люди не чекають підтримки, не приймають співчуття, їм важливо знайти сили в собі, і для цього не потрібні навколишні люди. Вони проживають момент падіння, піднімаються знову, або залишаються на дні. В обох випадках відбувається повна зміна стану, світогляду і життя.