Значення комунікації для людини

Для кожної людини навички комунікації необхідні. У процесі спілкування з іншими індивідами формуються поведінкові моделі, які потім стають основним кредо людини. В ході комунікації вигострюються самооцінка, мислення і здатність до аналізу. Кожна людина постійно перебуває в стані внутрішнього діалогу з самим собою - це теж наслідок комунікації.

Як соціальна дія комунікація допомагає поширити превалюючий тип поведінки. Так, спілкуючись з розвиненими людьми, людина набуває корисні знання і навички. Через якийсь час він сам стає розвиненою особистістю і передає свій досвід іншим. Ця спадкоємність лежить в основі соціального і психологічного здоров`я суспільства.

Маленький громадянин суспільства взаємодіє з оточуючими його людьми за допомогою спочатку невербального спілкування - це перший і тому один з найважливіших видів соціальної активності. Завдяки комунікації дитина отримує інформацію, необхідну для розвитку його як особистості. Згодом, коли дитині виповнюється два-три роки, він приступає і до предметної діяльності, яка також є важливим етапом соціального розвитку.

Види комунікації та їх роль

Всі види комунікації - важливі етапи взаємодії з навколишнім суспільством, вони істотно впливають на соціально-психологічний розвиток людини. Завдання особистісного спілкування - сформувати у людини звички, риси характеру, інтереси, дати йому поняття про норми моральності і визначити життєві пріоритети.

Матеріальна комунікація дозволяє людині отримати необхідні предмети духовної та матеріальної культури. Це веде до індивідуального розвитку особистості. Мотиваційний спілкування служить для людини джерелом сил і нових навичок та інтересів. Воно збільшує психоенергетичні потенціал особистості, а це в свою чергу сприяє її соціальному розвитку.

Перший вид комунікації, доступний людині - невербальне спілкування. Ще до того, як дитина навчиться говорити, він здатний до міжособистісних контактів, і таким чином відбувається її соціалізація. Роль всіх видів комунікації надзвичайно важлива для людини, оскільки без взаємодії з іншими членами суспільства він не зможе стати особистістю і буде вести фактично тваринне життя. Це доведено рядом соціальних експериментів, в яких досліджувалися здатності до комунікації у людей різного віку та різного соціального досвіду.