Як змінюється російську мову

Для обговорення проблеми рухомого характеру мови влаштовуються круглі столи, скликаються наукові конференції, з`являються інтерв`ю з провідними лінгвістами в пресі. Присутні небезпідставні причини для занепокоєння в питаннях запозичень з іноземних мов. Російські лексичні словники поповнюються такими словами як «зафрендити», «залогінитися», «сейлменеджер» і т.д. Чому таке відбувається, коли є російські еквіваленти цих слів - «додати в друзі», «увійти до себе на сторінку», «продавець»? Найбільш консервативні лінгвісти вважають, що це просто напросто неповагу до рідної мови. І наводять як приклад французів, які захищають свою мову від проникнення іноземних слів, у яких існує навіть власна модель клавіатури для комп`ютерів.

Безумовно, інтернет є основним постачальником неологізмів таких як «апгрейдитися» (змінити імідж, зачіску), «туса», «паті» (молодіжна вечірка, имхо (від англійського In my humble opinion / «на мою скромну думку») і т.д . Більш того, інтернет взагалі змінює стилістику письмового російської мови. Використання смайликів або анімацій замінює часом ціле речення. В письмовому висловлюванні використовується сленг і ненормативна лексика. Лінгвісти називають цей феномен терміном «устность».

Старіння піддаються нейтральні і звичні слова. Наприклад, слово «невдаха». За часів Антона Павловича Чехова така людина викликав почуття співчуття і симпатії, особливо у жінок. У середині і наприкінці XX століття поняття про невдачливого хлопця залишалися нейтральними. Сьогодні іменник «невдаха» змінилося англіцизмом «лузер» і, що гірше, жаргонним «лох» або «лошара».

У минулому столітті така якість характеру як амбітність вважалося чомусь аж лайкою, сьогодні амбітний чоловік - це лідер, наділений ореолом успішності. А, отже, змінилася і стилістична забарвленість слів «амбіція» і «амбітний». Що стосується прикметників «блакитний» і «рожевий», то, завдяки змінам в російській мові, їх взагалі стало непристойним вживати на людях.

Разом з гучними політичними подіями в країні залишають лексичний склад мови злободенні слова. Наприклад, «перебудова» або «гласність». На жаль, такого роду терміни іноді повертаються. Сторінки газет, екрани телевізорів і простори інтернету наповнилися знову жахливими поняттями «бандерівщина» і «нацизм».

Зовсім недавно вщухли суперечки з приводу ряду змін в граматиці з приводу виходу з обігу букви «е» і переходу слова «кава» з середнього роду в чоловічий. Змирилися точно так же, як колись змирилися і самим словом «кава» в його сьогоднішньому написанні. У XVIII столітті на Русі говорили «кофий» або «А чи не випити нам кофию?». Граматика найменше схильна до змін часу.

Рушійними силами розвитку мови є і нові технології у всіх сферах життя. Предмети вимагають найменувань, що веде до поповнення лексичного корпусу мови за рахунок термінів і професійного сленгу. Як приклад можна привести мову працівників IT-технологій. Іноді розмова програмістів залишається мовою інопланетян для тих, хто не належить до суспільства людей цієї професії. Але програмісти, адже, росіяни! При цьому вони виконують подвійну роботу - пишуть програми і поповнюють російську мову новими словами, нехай навіть незрозумілими оточуючим.

Мовними диверсантами і шкідниками консервативні лінгвісти бачать російських політиків і зірок естради (зараз цей жанр називають англійським запозиченням «шоу-бізнес»). Знамениті фрази «Мочити в сортирі» або «Чи вистачить кошмарити бізнес», злетіли з губ Російських президентів, цитуються час від часу, особливо в інтернет-демотиватор. А то, що вимовляє депутат Державної Думи і актриса Марія Кожевнікова, не піддається ні логічного, ні лінгвістичного аналізу. Досить згадати її коронну фразу: «Ось, вівця!» (З автобіографії Кожевнікова зі сторінки в соціальній мережі Facebook: «Я люблю флірт і намагається відігратися за роки в університеті ...»)