походження
Слов`янські мови, до яких належить і російська, відносяться до індоєвропейської мовної гілки.
В кінці III- початку II тис. До н.е. з індоєвропейської сім`ї відокремився праслов`янська мова, яка є базисом для слов`янських мов. У X - XI ст. праслов`янська мова розділився на 3 групи мов: західнослов`янська (з неї виник польський, чеський, словацький), південнослов`янська (розвинувся в болгарський, македонський, сербсько-хорватська) і східнослов`янська.
У період феодальної роздробленості, що сприяла формуванню регіональних говірок, і татаро-монгольського ярма з східнослов`янського виділилися три самостійних мови: російська, українська, білоруська. Таким чином, російська мова належить до східнослов`янської (давньоруської) підгрупи слов`янської групи індоєвропейської мовної гілки.
Історія розвитку
В епоху Московської Русі виник средневелікорусскіх говір, головна роль у формуванні якого належала Москві, внісши характерне «акання», і редукцію ненаголошених голосних, і ряд ін. Метаморфоз. Московське наріччя робиться основою російського національного мови. Однак уніфікованого літературної мови в цей час ще не склалося.
У XVIII- XIX ст. стрімкий розвиток отримала спеціальна наукова, військова, морська лексика, що стало причиною появи запозичених слів, які нерідко засмічували і утяжеляли рідна мова. Назріла потреба в розробці єдиного російської мови, яка проходила в боротьбі літературних і політичних течій. Великий геній М.В.Ломоносова в своїй теорії «трьох штилів» встановив зв`язок між предметом викладу і жанром. Так, оди повинні бути написані «високим» стилем, п`єси, прозові твори - «середнім», а комедії - «низьким». О. С. Пушкін в своїй реформі розширив можливості застосування «середнього» стилю, який тепер ставав придатним і для оди, і для трагедії, і для елегії. Саме з мовної реформи великого поета веде свою історію сучасна російська літературна мова.
З пристроєм соціалізму пов`язана поява советизмов і різних скорочень (продрозверстка, нарком).
Для сучасної російської мови характерно збільшення кількості спеціальної лексики, що стало наслідком науково-технічного прогресу. В кінці ХХ - на початку XXI ст. левова частка іноземних слів надходить в нашу мову з англійської.
Складні взаємини різних верств російської мови, а також вплив на нього запозичень і нових слів привели до розвитку синонімії, що робить нашу мову воістину багатим.
