- вітамін A-
- вітамін C-
- вітамін PP-
- вітамін E-
- вітаміни групи B-
- кальцій
- калій-
- магній-
- фосфор
- натрій
- залізо
- органічні кислоти-
- цукру
- таніни-
- клітковина
- амінокіслоти-
- дубильні речовини-
- фітонціди-
- фарбувальні речовини.
Гранат в природі і його походження
Гранат вирощують в Криму, Ірані, Закавказзі, Середземномор`ї, Південній Америці та Середньої Азії. Походження його спірно, але з історичних джерел відомо, що батьківщиною граната є Північна Африка. Це підтверджують його латинські назви malum punicum і malum granatum, які в перекладі означають «пунічне яблуко» і «зернисте яблуко». Слово punicum нагадує про те, що гранати були завезені в Древній Рим фінікійцями (пунийцами), які з Малої Азії переселилися в Північну Африку, де утворили свої колонії. Також є відомості, що гранат вперше з`явився в Персії.
Гранат досягає віку 100 років, щороку плодоносить, не вимагаючи особливого догляду. Для дозрівання йому необхідно спекотне літо, рослина також витримує холод до -12оС. У гранатового дерева тонкі, колючі гілки, подовжені блискуче листя і яскраво помаранчеві квітки, схожі на воронку. Колір плодів варіюється від блідо-рожевого до криваво-червоного. Нагорі плода чашолистки утворюють корону. Усередині плоду налічується безліч насіння з яскраво-червоною м`якоттю, розділених перетинками-мембранами. Гранати бувають трьох видів: солодкі, кисло-солодкі, і кислі з терпким присмаком.
З рецептів народної медицини відомо, що сік солодких гранатів лікує нирки, а сік кислих позбавляє від конкрементів в жовчному міхурі і нирках.
Цілющі властивості граната і їх застосування
Ще в далекій давнині цілющі властивості граната застосовували для лікування багатьох хвороб. Гранат має антиоксидантні властивості, вживання його соку попереджає розвиток ракових пухлин. Сік освіжає, відновлює сили після хвороби, допомагає при виснаженні, підвищує гемоглобін.
При анемії корисно комбінувати сік граната з соком моркви і буряка.
Його зерна допомагають при гіпертонії, а для заспокоєння нервової системи і нормалізації сну рекомендують класти в чай висушені перетинки граната. В`язкі властивості кори і плодів рослини знімають запалення при опіках. Відвар кори лікує пронос і позбавляє від глистів. Дубильні речовини кори граната володіють дезинфікуючим властивістю і діють проти туберкульозної, дизентерійної і кишкової паличок. Сік граната нормалізує травлення і лікує дисбактеріоз.
Гранатовий сік захищає судини від атеросклеротичних бляшок, виліковує від імпотенції. Корисні властивості даної ягоди застосовують в косметології для відбілювання шкіри, виведення пігментних плям. Сік граната звужує пори і зменшує жирність шкіри.
Гранатові зерна і сік застосовуються в кулінарії при приготуванні різних страв. Зерна граната кладуть в салати, морозиво, вони надають стравам оригінальний смак і служать прикрасою. Смак плода добре поєднується зі смаком м`яса. З соку граната роблять соус «наршараб», який підходить до м`яса і риби.
Сік з граната вичавлюють за допомогою соковижималки для цитрусів. Зерна добре відділяються, якщо зняти верхівку, плід надрізати і замочити в холодній воді на кілька хвилин.
Шкода граната і протипоказання
Користь від граната, безсумнівно, велика, ніж шкоди, але, не дивлячись на те, що він лікує багато хвороб, є протипоказання, які потрібно знати, щоб не шкодити своєму організму. Гранат не можна їсти людям, страждаючим гастритом, виразкою шлунка, ентеритом. У ньому багато різних кислот, які шкідливі при підвищеній кислотності. Його не слід вживати при запорах і геморої.
Хоча при зубному болю радять їсти гранатові зерна, перемішані з медом, сік граната погано діє на зубну емаль, тому після вживання граната необхідно добре полоскати рот. Відвар кори треба застосовувати обережно, так як вона містить токсичні речовини, що викликають запаморочення, судоми, слабкість, роздратування шлунка. При появі нездужання слід звернутися до лікаря.
