Де батьківщина кукурудзи
Колиска пра-кукурудзи - північно-американський континент, територія сучасної Мексики. Дослідники маїсу називають проміжок майже в 9 тисячоліть від появи «одомашнений» культури. Знахідки, що датуються приблизно 4 і 3 тисячоліттями до н.е., свідчать про досить скромних розмірах качанів, в 10 разів менше сучасних. Для порівняння, результати сучасної селекції - 6-метрові стовбури і 60-сантиметрові качани.
Саме окультурення маїсу принесло племенам, обробляють кукурудзяні поля, процвітання і розвиток. Висока продуктивність культури, її цінність для зростання рівня життя стала причиною для появи в релігійних системах індіанських племен богів маїсу - Сінтеотля і його жіночої іпостасі Чікомекоатль у ацтеків, Юм-Кааша (Юм-Вііла) і богині Кукуіц у майя.
Шлях кукурудзи в Європу
Зі свого другого плавання, з відкритого їм в 1492 році острова Еспаньола (Гаїті), Христофор Колумб привіз до Іспанії схожі на колос качани, запозичивши і місцева назва для чудо-рослини - маїс. У ацтеків цей дар богів носив назву «тлаолі» ( «наше тіло»), у індіанців кечуа - «зара», на мові народу аймара - «тонко». Спочатку рослина виконувало виключно декоративні завдання, прикрашаючи садиби своєї екзотичною зовнішністю. У щоденнику третього плавання Колумб вже згадує про значне поширення маїсу в Кастилії.
Наступними в освоєнні маїсом були території Португалії, Франції, Італії, потім - Англія, Туреччина, Балкани, Північна Африка. Це глобальне розселення зайняло всього близько півстоліття. Багатонаселені Китай і Індія стали черговим етапом розширення. У XVII столітті маїс завезли в Молдавію, і вже в XVIII столітті кукурудза була тут широко поширена і рятувала бідні сім`ї від голоду. У Російській імперії, за однією з версій, маїс з`явився під ім`ям кукурудзи в XVIII столітті, після завоювання Криму в російсько-турецькій війні.