Челядь в Стародавній Русі

Починаючи приблизно з 6 століття в східнослов`янських племенах челяддю називали повністю залежних від своїх господарів слуг. Челядини були повністю безправні і були власністю свої господарів. Фактично це були раби.

Східні слов`яни шанували свою свободу, тому челядь формувалася з представників сусідніх племен. Під час численних воєн між племенами захоплювалося велика кількість полонених, які згодом і ставали Челядин.

Вперше челядь згадується в «Повісті временних літ», що містить тексти договорів Русі з Візантією.
Володіння великою кількістю челяді підкреслювало високий соціальний статус господаря. Активно практикувалася торгівля челяддю, існували навіть спеціальні ринки, де така торгівля здійснювалася. Господар міг і подарувати Челядінов своїм знайомим або обміняти їх на який-небудь товар.

Згодом челяддю стали називати не тільки безправних рабів, а й значно ширшу групу феодально-залежного населення. Приблизно в 11 столітті слово «челядь» було витіснено словом «холопи».

Челядь в Російській Імперії

У 18-19 століттях це слово знову стало актуальним. Челяддю стали називати дворових селян (дворових людей). Це була особлива різновид селянства. Челядь, на відміну від інших селян, жила при дворі поміщика і не займалася земляними роботами.

Челядь відповідала за все, що було пов`язано з обслугою панського будинку і панської садиби. Фактично це була домашня прислуга.

На чолі дворових селян стояв дворецький, який стежив за порядком у будинку. Серед челяді були кухарки, прибиральниці, няні, лакеї, кучера, конюхи і багато інших. Кількість дворових слуг у великих поміщиків могло досягати декількох сотень. Така натовп людей приносила певні витрати. «До молотьби далеко, а челядь годуй», - свідчила популярна прислів`я.

Дворові челядини нерідко ставали наближеними до поміщиків особами.

Челядь в наші дні

Вживається це яскраве слово і зараз. Челяддю називають тих, хто прислуговує перед іншими людьми, підлизується, намагається догодити. Зрозуміло, що в такому найменуванні сильний відтінок зневаги.

Деякі словники дають ще більш широке тлумачення даного слова. Під челяддю можуть матися на увазі взагалі будь-які слуги. Це таке збірне слово для позначення представників даної соціальної групи. Вживаючи слово в даному значенні, що говорить також передає своєму адресату презирливе ставлення до об`єкта своєї мови.