Діалектизми - це самобутні слова, які присутні в російських народних говорах або діалектах. Їх вживання характерно для людей, що населяють певну область країни.
Інструкція
1
Діалектизми мають певні риси, які відрізняють їх від загальнонародних мовних конструкцій, наприклад, фонетичні, морфологічні, особливе значення слововживання і слововживання, невідомі літературній мові. Залежно від даних особливостей діалектні слова поділяються на кілька груп.
2
Лексичні діалектизми - це слова, які вживають у мові і листі носії певного діалекту, і які найчастіше не мають словотворчих і фонетичних варіантів. Наприклад, для південноруських говірок характерні слова «цибуля» (цибуля), «буряк» (буряк), «гуторить» (говорити), а для північних - «Голиці» (рукавиці), «пояс» (пояс), басків (красивий) і т.д. При цьому діалектизми звичайно мають еквіваленти в загальновживаному мові. Наявність синонімів - основна відмінність лексичних діалектизмів від інших різновидів діалектних слів.
3
Етнографічними діалектизмами називаються слова, які позначають предмети, відомі жителям певної місцевості: «шанежки» (пиріжки, приготовані за особливим рецептом), «дранки» (оладки з картоплі), «манарка» - (різновид верхнього одягу), «нардек» (кавунова патока) і т.д. У етнографізмом відсутні синоніми, оскільки зазначені даними словами предмети мають виключно локальне поширення. Зазвичай в якості етнографічних діалектизмів виступають назви предметів побуту, одягу, рослин і страв.
4
Лексико-семантичні діалектизми - це слова з незвичайним значенням. Наприклад, підлогу в хаті може називатися мостом, гриби - губами і т.д. Такі діалектизми найчастіше є омонімами до загальнонародним словами, які вживаються в мові з властивим їм значенням.
5
Фонетичними діалектизмами називаються слова з особливим фонетичним оформленням в діалекті: «чепь» (ланцюг), «цай» (чай) - в північних говорах- «жисть» (життя), «пашпорт» (паспорт) - в південних діалектах.
6
Словотворчі діалектизми відрізняються особливим афіксальних оформленням: «Євонов» (його), «покеда» (поки), «откуль» (звідки), «дарма» (даром), «завжди» (завжди) та інші.
7
Крім того, існують морфологічні діалектизми, якими є не властиві літературній мові словозміни: наявність м`яких закінчень у дієслів у третій особі (ідуть, ідеть) - закінчення-е у займенників: у тебе, у мене- закінчення -ам в орудному відмінку в іменниках у множині (під стовпів) і ін.
Рада 2: Що таке диалектизм
У лінгвістиці термін «діалектизм» має два основних значення. По-перше, цим терміном інколи називають сукупність більш вузьких термінів, таких як «вульгаризм», «професіоналізм» і т.д. По-друге (і це поняття диалектизма куди більш усталену), це збірна назва територіальних особливостей мови.
На території Росії існує величезна кількість говірок і діалектів російської мови. Це пояснюється багатонаціональністю держави, історичними подіями та навіть природними умовами. Діалектів настільки багато, що навіть в одному населеному пункті в ходу можуть бути абсолютно різні назви і вимови одного слова. Існує, наприклад, книга «Говори села Акчім», де на території всього однієї тільки села діалектології було виділено близько сорока говорив.
Отже, діалектизми - це мовні особливості, властиві якоїсь певної території і використовуються в літературній мові.
Існує кілька типів діалектизмів.
Лексичні діалектизми - це такі слова, які використовуються виключно на даній території і ніяких фонетично близьких аналогів на інших територіях не мають. Наприклад, в південноруських говорах «верхом» називають яр. Незважаючи на те, що вживаються ці слова тільки на одній території, значення їх звично для всіх.
А ось етнографічні діалектизми називають поняття, які в ходу лише в певній місцевості. Як правило, це назви побутових предметів, страв і т.д. Наприклад, панёва (понева) - вовняна спідниця, яку носили виключно в південноруських губерніях. У загальноросійському мовою не існує аналогів такого поняття.
Лексико-семантичні діалектизми - це такі слова, які в діалекті змінюють своє звичне значення. Як, наприклад, слово «міст» - в деяких говорах так називають підлогу в хаті.
Фонетичні діалектизми - це найпоширеніше явище в говорах. Це спотворення звичного нам звучання слова. Наприклад, «хліб» у південноруських говорах називають «хліп», а в північних можна почути «жисть» замість «життя». Найчастіше такі діалектизми виникають внаслідок того, що слово складно вимовити. Наприклад, радіо літні люди можуть назвати «Радив», тому що артикуляционному апарату так простіше.
Є також словотвірні діалектизми - це слова, утворені інакше, ніж в літературній мові. У говорах, наприклад, теляти можуть називати «телиць», а гуску - «Гуска».
Морфологічні діалектизми - це незвичайні для літературної мови форми слів. Наприклад, «мене» замість «мене».
Увага, тільки СЬОГОДНІ! Статті за темою "Що таке діалектизми"