Категорія числа у іменників
Категорія числа в російській мові - один з морфологічних ознак іменників. Як правило, кількісні іменники, які позначають предмети, піддаються рахунку, вживаються як в однині, так і в множині: «ліс - ліси».
Є й такі іменники, які позначають парні предмети і вживаються переважно у множині: «шкарпетки», «рукавиці», «рукавички», «тапки». Однак у таких іменників форма однини також можлива і граматично правильна: «носок», «рукавичка», «рукавиця», «тапок».
Такі іменники не належать до іменників, які не мають єдиного числа- категорія роду у них присутній.
Іменники, що не мають форми однини
Окрему групу становлять такі іменники, вживання яких в формі однини буде невірним з точки зору правил російської мови. Вони мають виключно форму множини. Можна виділити кілька категорій таких слів.
- Іменники, що позначають парні предмети: «колготки», «ножиці», «сани», «окуляри», «ворота». Їх відмінність від назв парних предметів, наведених вище, в тому, що пари елементів в них нерозривно пов`язані, невіддільні. Так, можна уявити собі один носок, але ножиці, розділені на дві половинки - це всього лише зламані ножиці, а не одна «ножиці». Такий предмет не може функціонувати, якщо його розділити.
У розмовній мові можна зустріти вирази типу «Підтягни праву колготки», але з точки зору граматики так говорити неправильно.
- Іменники, що позначають проміжок часу, який має певну протяжність: «добу», «будні», «канікули». Такий проміжок включає в себе кілька тимчасових одиниць, але їх сукупність має строго певну тривалість.
- Деякі іменники, що позначають речовина, який утворює єдину масу, яку неможливо розділити на окремі складові: «вершки», «духи», «дріжджі». Частина речовини може бути названа тільки за допомогою іншого іменника, що визначає його міру: «крапля духів», «ложка вершків».
- Іменники - назви деяких ігор, в яких використовується певний набір предметів: «шашки», «городки», «шахи», «нарди», а також позначення деяких занять, які не мають чіткої структури, що складаються з безлічі дій, зміст і порядок яких може змінюватися довільно в залежності від обставин: «клопоти», «посиденьки».
- Невелика група іменників, що позначають власні назви: Карпати, Альпи, Анди (позначають загальну назву гірських масивів), Єсентуки, Суми, Боровичі (історично сформовані назви).
Необхідно відзначити, що іменники, що вживаються тільки в формі множини, не мають категорії роду, тобто їх неможливо віднести до чоловічого, жіночого або середнього роду, подібно до більшості іменників російської мови.
