Головні особливості художнього перекладу
Незалежно від мови, на якому написано твір, художній переклад повинен зберігати його атмосферу і авторський стиль. При цьому художній переклад не повинен бути буквальним. Швидше, навпаки, це дуже вільний, вільний переклад, який не потребує точності.
Одна з особливостей художнього перекладу - взаємозв`язок з особливостями оригінального тексту. Нерідко перекладачеві доводиться працювати з фразеологічними зворотами або грою слів. При їх дослівному перекладі зміст тексту буде втрачено. Для того щоб цього не сталося, перекладачеві потрібно знаходити аналогічні обороти і обігравати слова в мові, на яку перекладається текст. Таким способом йому вдасться зберегти гумор, закладений в творі його автором.
По-справжньому гідний переклад художнього твору може зробити тільки перекладач, що володіє письменницьким даром. Лише творчо обдарована перекладач зможе викликати у читачів ті ж почуття і переживання, які виникли б при прочитанні оригіналу.
Ще одна особливість художнього перекладу - дотримання стилю епохи і культурного контексту епохи, відображеної у творі. Для цього перекладач повинен досліджувати епоху, до якої належить твір, а також культуру і традиції країни, в якій розгортається дія.
Переклад поезії
Найбільшу складність представляє переклад поезії. Будь-яке вірш в буквальному перекладі перетворюється в нескладний набір слів. Перекладачеві доводиться практично наново складати його. Тому поетичним перекладом найчастіше займаються професійні поети, часом такі видатні, як Валерій Брюсов, Борис Пастернак, Самуїл Маршак. Іноді поетичний переклад перетворюється в зовсім самостійне, оригінальне твір, а його перекладач - в повноправного учасника. Наприклад, так сталося з романтичної баладою Ґете «Лісовий цар» в перекладі Василя Андрійовича Жуковського.
Сьогодні, на жаль, далеко не всі володіють іноземними мовами, і багато творів знаходять своїх читачів у всіх куточках планети, перш за все, завдяки мистецтву перекладачів художньої літератури.
