На рівні буденної свідомості люди тим чи іншим чином здатні реалізувати прийняті смисли суспільного буття, без застосування методів і засобів спеціально організованої пізнавальної діяльності. Буденна свідомість описує життєві явища на рівні простих спостережень і життєвих уявлень, які підносяться представникам соціуму, як необхідні «правила гри», а також в тій чи іншій мірі засвоюються ними і застосовуються.

Що являє собою наукове свідомість

На відміну від буденної свідомості, теоретичне наукове вважається вищою формою, так як воно описує зв`язки і закономірності, наявні між явищами і предметами доказовим чином, причому з найбільш можливою точністю.

Наукове свідомість відрізняється від буденної строгістю підходу, а також опорою на попередні основні наукові знання, на яких воно базується. Теоретичне і буденна свідомість взаємодіють між собою. Перший вид по відношенню до другого є вторинним, але також і змінює його.

Необхідно мати на увазі, що стійкі стереотипи і форми буденної свідомості в різних випадках не здатні бути істиною в останній інстанції, так як вони обмежуються емпіричним рівнем. На цьому рівні спроби осмислення часто породжують ілюзії, омани і помилкові очікування, причому і на громадському, і на особистому рівні. Проте, повсякденне життя неможлива без буденної свідомості.

Теоретичне наукове свідомість, яке в силу своєї специфіки не може бути масовим, продовжує діяти тільки на прагматичному та раціональному рівні, що є природним для організації загальнолюдських високих форм культури.

У чому полягає цінність буденної свідомості

Не варто передчасно робити висновки про те, що буденна свідомість неповноцінно. Втім, в якійсь мірі воно дійсно відображає суспільну свідомість широких мас, що знаходяться на певному - зазвичай дуже невисокому - рівні культурного розвитку.

З іншого боку, якщо у індивіда є висока культурна організація, її наявність звичайно не тільки не сприяє, але навіть перешкоджає його посильної участі у виробництві різних матеріальних цінностей на первинному рівні. В цілому ж приблизно 70% соціуму часто найбільше цікавить саме корисність, практичне застосування знань у реальному житті.

Буденна свідомість здорового соціуму відрізняє гармонійність і цілісність, забезпечуючи йому життєстійкість. Тому таке, що відображає дійсність, свідомість ближче до реальності, ніж інші види. Більш того, саме з різноманіття досвіду буденної свідомості соціуму і з`являється релігія, філософія, ідеологія, мистецтва і науки як вищі форми загальнолюдської свідомості, що становлять зміст культури.