свідомість людини
Основною відмінністю людини як виду від всіх інших є його здатність до абстрактного мислення, планування діяльності, вмінню згадувати і думати про минуле досвіді, даючи йому оцінку і роблячи висновки. Та все це має безпосереднє відношення до сфери свідомості.
Функціонально свідомість розуміється як операційна система мозку. Подібний погляд на дане поняття знайшов широке поширення в природних науках, зокрема, в біології та медицині. Однак він не здатний повною мірою охопити цінність і важливість свідомості для людини, адже свідомість - куди більше, ніж звичайний фізіологічний процес.
Вітчизняна психологія визначає свідомість як вищу форму відображення об`єктивних властивостей і закономірностей навколишнього простору. Причому, свідомість властива лише людині - як суспільно-історичного суб`єкта.
Свідомість формує у людини внутрішню модель зовнішнього світу, і це обов`язкова умова для будь-якої пізнавальної діяльності та прагнення людини перетворити навколишній світ. Свідомість розвивається в процесі взаємодії індивіда з іншими людьми, в процесі отримання соціального досвіду.
Суть всіх форм психічної діяльності людини, починаючи від найпростішої (рефлексу) і закінчуючи найскладнішою (свідомістю), полягає в тому, що вони виконують функцію орієнтації живого організму в зовнішньому просторі. Чим складнішою є зовнішнє середовище, тим складніше організація психіки, що допомагає успішно орієнтуватися в навколишньому просторі.
Пізнавальні процеси свідомості
Для людини свідомість характеризується, головним чином, пізнавальною діяльністю. Пізнання людської істоти починається з запам`ятовування простих елементів культури і навколишнього світу. Використовуючи отримані знання, дитина приймає і запам`ятовує укладений в оточуючих предметах сенс і значення, вчиться оперувати ними без безпосереднього впливу на самі предмети. Форма такого оперування, словесно-мовна, і подібна діяльність є характеристикою свідомості.
Структура свідомості включає в себе всі види пізнавальних процесів: відчуття, пам`ять, сприйняття, уяву, мислення. Завдяки ним людина постійно поповнює знання про себе і про світ. Якщо будь-який з цих пізнавальних процесів порушений або неправильно функціонує, це засмучує роботу всього свідомості в цілому.
