За свою професійну кар`єру Майк Тайсон провів 58 боїв, здобув 50 перемог, 44 нокаути, в тому числі технічними, зазнав 6 поразок, 2 бою залишилися без оголошення результатів.

Нокаутує кар`єра Майка Тайсона

Перший професійний бій в спортивній кар`єрі Майка Тайсона відбувся 5 березня 1985 року. Противником Майка був Ектор Мерседес, якого він переміг технічним нокаутом. У 1985 році він провів 15 боїв, всі виграв нокаутом.

До свого першого чемпіонського бою, який відбувся в листопаді 1986 року, Тайсон встиг провести 12 боїв. У січні 1986 він здобув перемогу технічним нокаутом в 5 раунді над Майком Джеймсоном, який став першим бійцем протримався в бою з Тайсоном 5 раундів. Другому протриматися Джессі Фергюсон Майк зламав ніс, Джессі був дискваліфікований в 6 раунді.

У травні 1986 він зустрічався з Джеймсом Тілліс колишнім претендентом на титул. Цей бій став першим професійним поєдинком Тайсона протривала 10 раундів. Відповідно Тілліс став першим боксером, який протримався в бою з Майком 10 раундів. Перемога була присуджена Тайсону одноголосним рішенням суддів.

Всього через 17 днів після бою з Тілліс він переміг Мітча Гріна, який, як і Тайсон зростав в Браунсвілл і по легенді входив в протиборчу банду. За це Тайсон вибив йому спочатку капу, а потім золотий зуб, перемога була присуджена одноголосним рішенням суддів.

У липні того ж року відбувся бій двох на той момент найвидатніших і перспективних боксерів Майка Тайсона і Марвіс Фрейзера сина відомого чемпіона важкоатлета Джо Фрейзера. Цей бій став найкоротшим боєм за всю професійну кар`єру Тайсона, свого опонента він нокаутував всього за 30 секунд.

У листопаді він вийшов на свій перший чемпіонський бій, його противником був чинний чемпіон світу за версією WBC Тревор Бербік. Бій тривав лише 2 раунду, Тайсон переміг нокаутом і став чемпіоном світу.

Навесні 1987 Майк стає чемпіоном світу за версією WBA, перемігши в об`єднаному бою Джеймса Сміта.

У травні 1987 року Тайсон успішно захищає титул чемпіона, перемігши нокаутом претендента Пінклона Томаса, який до цього жодного разу
ні навіть в ногдауне.

У серпні він стає абсолютним чемпіоном світу за версіями WBC і WBA перемігши Тоні Таккера, в бою який отримав назву The Ultimate.

У жовтні «Залізний Майк» нокаутує в 7 раунді олімпійського чемпіона Тайрелла Бігс, довівши всім, що він теж здатний представляти США на олімпійських іграх.

У січні 1988 року він нокаутував легендарного Ларрі Холмса, ні разу не бував в нокаути до бою з Тайсоном.

У березні того ж року проводячи захист титулу він у 2 раунді нокаутує найсильнішого колишнього чемпіона Тоні Таббса.

У червні 1988 року він нокаутом перемагає Майкла Спінкса і стає абсолютним чемпіоном світу у важкій вазі.

У лютому 1989 року Тайсон перемагає технічним нокаутом найсильнішого важкоатлета з Великобританії Френка Бруно.

Чотири боксера завершили кар`єру після того, як їх переміг Майк Тайсон: Трент Сінглтон, Бенджамін Стерлінг, Майкл Спінкс, Френк Бруно.

На початку літа 1989 року в черговий раз успішно захищає свій титул, перемігши чемпіона США Карла Вільямса.

У 1990 році Тайсон через проблеми з алкоголем програв титул чемпіона і йому довелося знову битися за місце претендента. Противником Майка став олімпійський чемпіон Генрі Тиллман. Тіллман він переміг чистим нокаутом в кінці 1-го раунду. У грудні того ж року він в 1 раунді нокаутує проспекту Алекса Стюарта.

Нокаути Майка після тюремного ув`язнення

Після повернення Майка Тайсона в 1995 році на ринг він нокаутує непереможеного боксера Бастера Матіса-молодшого.
У вересні 1996 року Тайсон зустрічався з чемпіоном світу за версією WBA Брюсом Селдоном. Його Майк нокаутував в першому раунді, вигравши титул чемпіона WBA і заробивши 25 мільйонів доларів.

Близького друга Тайсона відомого репера Тупака Шакура застрелили 7 вересня 1996 року, після того, як той зі своїми товаришами повертався з перегляду бою Майка Тайсона і Брюса Селдона.

У січні 1999 року Майк зустрічається з південноафриканським боксером Франсуа Ботою і в дуже нервовому бою нокаутує його в кінці 5-го раунду.

У лютому 2003 року Тайсон в 1 раунді нокаутує Кліффорда Етьєна, цей нокаут став останнім у професійній кар`єрі «Залізного Майка».

До цього варто додати, що за свою любительську боксерську кар`єру Тайсон провів 60 боїв, вигравши 54 і програвши 6, скільки перемог було здобуто нокаутом невідомо.