Спочатку відбувається первинна соціалізація дитини. Це основа, від якої залежатимуть інші етапи. Наскільки добре дитина зуміє зрозуміти основні принципи, традиції та особливості поведінки в суспільстві, настільки успішно протікатиме його подальша соціальна життя. Найважливішу роль на цьому етапі відіграє родина.

Близькі родичі (зокрема, батьки) закладають фундамент уявлень про суспільство, його цінності і нормах, а також соціальних ролях. Наприклад, якщо з дитинства батьки негативно відгукуються про будь-якої соціальної групи, то дитина може вирости з абсолютним переконанням в їх правоті. Те ж саме відноситься до будь-яких інших сфер. Саме тому процес виховання вважається одним з найбільш значущих в житті будь-якої людини.

Вторинна соціальна адаптація

Під цим терміном розуміють соціалізацію, яка відбувається поза домом. Як тільки дитина здатна нормально контактувати з незнайомими людьми, у нього з`являється можливість оцінити і інші точки зору. Яскравий приклад - школа. Тут починають діяти нові норми і правила, яких слід дотримуватися.

Недотримання деяких правил може сильно нашкодити соціальним відносинам дитини. Наприклад, ябеди рідше знаходять друзів. Якщо дитина як-небудь підведе весь клас, то йому можуть оголосити бойкот. Ці помилки дозволяють краще розуміти, як взаємодіяти з іншими людьми. До того ж, крім власних помилок, діти звертають увагу на чужі, таким чином, отримуючи досвід без істотної шкоди.

Інші види соціальних адаптацій

Далі процеси соціалізації накладаються один на одного. Дострокова соціалізація, як правило, проявляється однією з перших. Її суть полягає в тому, що людина репетирує майбутні соціальні ролі. Наприклад, хлопець з дівчиною можуть жити разом, але при цьому не перебувати в шлюбі. Таким чином, вони приміряють майбутні ролі і знаходять нові соціальні навички (спільне життя, тривалі відносини та ін.).

Ресоціалізація настає в більш пізньому віці. На цьому етапі людина змінює своє ставлення до будь-яких соціальних питань, знаходить нові навички, а також піддається впливу внутрішніх цінностей. Наприклад, людина могла бути переконаний у перевазі однієї з соціальних груп, але після яскравого випадку змінив свої погляди. Процес ресоціалізації протікає все життя.

Групова та організаційна соціальна адаптація дозволяють людині вживатися в колективи. При цьому групова увазі просте об`єднання кількох всередині колективу і виконання правил, а організаційна - придбання необхідних навичок роботи з персоналом заради досягнення поставлених цілей.