Якщо причиною булімії є певне захворювання ЦНС або ендокринної системи, справитися з нею без допомоги лікаря-фахівця неможливо. А якщо причиною виступають психогенні чинники, неоціненна вже допомога психолога. Такими психогенними причинами можуть бути: недолюбленность в дитинстві, травмує ситуація, відсутність віри в себе, важке сприйняття життя і брак почуття гумору, втрата сенсу життя, низька адаптивність, відмова від відповідальності і т.д.
За допомогою психолога пацієнт може усвідомити справжні, глибинні причини такої поведінки, виявити наявність внутрішньоособистісних конфліктів і пропрацювати їх. Тільки прийнявши себе цілком, можна рухатися далі і подолати згубну пристрасть до їжі.
Так як причини булімії у кожної людини різні, подальша робота психолога планується з урахуванням особистості пацієнта. Різні тренінги або індивідуальна робота зі зміни звичок, поведінки в цілому, підвищенню рівня саморегуляції і самоконтролю можуть допомогти в боротьбі з булімією. Також дієва робота по підвищенню стресостійкості, подолання тривожності, підвищення самооцінки. Наприклад, оцінивши, які ситуації найчастіше викликають стреси або сильну тривогу, можна в майбутньому долати такі ситуації більше адаптивними способами, не зашкодивши при цьому своєї особистості і власного тіла.
Відвідування груп підтримки, спілкування з тими, хто вже впорався з проблемою або також знаходиться на шляху її вирішення, допомагають людям з булімією. Найчастіше подібні групи організовуються за участю лікаря і психолога, а тому почуті там рекомендації та поради «бувалих» завжди дієві.
Спільно з психотерапевтом розробляються позитивні психологічні установки та розумові моделі, пов`язані з правильним ставленням до їжі. У деяких особливо складних випадках ефективний гіпноз, хоча психологи його застосовують дуже рідко. Все-таки це сфера діяльності психотерапевтів і психіатрів, тобто лікарів.
