Як формується і в чому полягає понятійне мислення

Понятійне мислення використовує поняття і логічні конструкції. У своєму розвитку мислення людини проходить кілька стадій, і понятійне є найпізнішої з них. Перед ним у людини з`являється наочно-дієве і наочно-образне мислення. В еволюції людства в цілому понятійний мислення теж виникло останнім. Його розвитку сприяє накопичення практичного наочно-чуттєвого досвіду.

До початку розвитку понятійного мислення для дитини характерний егоцентризм, він не може поглянути на події очима інших людей, встати на їх місце. Поступово в свідомість дитини міцно входять чіткі поняття, і тоді мислення починає працювати по-іншому. Ці поняття вводяться в основному в ході шкільного навчання. Весь світ дитини вже не сфокусований навколо нього, активно розвивається логічне мислення. Таким чином, відбувається перехід від образів до понять, позначених словом.

Розвинуте понятійне мислення не затуляє наочно-дієве і наочно-образне. Воно сприяє їх вдосконалення та розвитку. Здатність мислити логічно і абстрактно не скасовує практичні навички. Більш того, деякі професії роблять упор саме на більш ранніх, практичних видах мислення. Це відноситься до технічних професій. А у письменників, наприклад, найкраще розвинене наочно-образне мислення.

Є люди, які практично не користуються понятійним мисленням, спираючись на життєвий досвід. Для наукової сфери же воно обов`язково повинно бути розвиненим. Від нього чимало залежить рівень інтелекту, в життєвої психології понятійне мислення нерідко прирівнюють до розуму.

Операції понятійного мислення

Понятійне мислення користується багатьма операціями. Ось основні з них. Аналіз - розчленування загального на частини і ознаки. Синтез - узагальнення частин в ціле. Порівняння - зіставлення предметів або явищ. Абстрагування - виділення важливих ознак і відволікання від несуттєвих. Здатність до абстрагування з`являється в старшому шкільному віці.

Узагальнення - об`єднання понять в одну категорію. Систематизація - віднесення категорій до однієї системи. Конкретизація - перехід від узагальненого знання до конкретного випадку. Судження - здатність зрозуміти зв`язок між предметами і явищами. Умовивід - на основі кількох суджень робиться висновок. Також формується здатність виводити причинно-наслідковий зв`язок, мати уявлення про цілі та засоби.