Цінність досвіду в формуванні критичного мислення
Складно аналізувати і робити висновки щодо того, в чому погано розбираєшся. Отже, щоб навчитися мислити критично, необхідно вивчати об`єкти у всіляких зв`язках і взаємовідносинах з іншими явищами. А також велике значення в цій справі має володіння інформацією про подібні об`єкти, вміння вибудовувати логічні ланцюжки суджень і робити обґрунтовані висновки.
Наприклад, судити про цінності мистецького твору можна тільки знаючи досить багато інших плодів літературної діяльності. При цьому непогано бути знавцем історії розвитку людства, становлення літератури і літературної критики. У відриві від історичного контексту твір може втратити закладений в нього сенс. Щоб оцінка художнього твору була достатньо повною і обгрунтованою, необхідно також використовувати свої літературознавчі знання, які включають в себе правила побудови художнього тексту в рамках окремих жанрів, систему різних літературних прийомів, класифікацію та аналіз існуючих стилів і напрямків в літературі і т.д. При цьому важливим є і вивчення внутрішньої логіки сюжету, послідовності дій, розстановки і взаємодії персонажів художнього твору.
Особливості критичного мислення
Серед інших особливостей критичного мислення можна виділити наступні:
- знання про досліджуваний об`єкт є лише відправною точкою для подальшої роботи мозку, пов`язаної з побудовою логічних цепочек-
- послідовно збудовані і засновані на здоровому глузді міркування приводять до виявлення істинної і помилкової інформації про досліджуваному об`екте-
- критичне мислення завжди пов`язане з оцінкою наявної інформації про даний об`єкт і відповідними висновками, оцінка ж, в свою чергу, пов`язана з уже наявними навичками.
На відміну від повсякденного мислення, критичне не підпорядковане сліпій вірі. Критичне мислення дозволяє за допомогою цілої системи суджень про об`єкт критики осягнути її суть, виявити справжні знання про неї і спростувати неправдиві. Воно засноване на логіці, глибині і повноті вивчення, правдивості, адекватності та послідовності суджень. При цьому очевидні і давно доведені твердження приймаються як постулати і не вимагають повторного докази і оцінки.
