Мислення у дітей 3-4 років
Мислення - це форма пізнавальної діяльності людини. Воно безпосередньо пов`язане зі сприйняттям предметів. Після народження у дітей ця функція ще не розвинена, є лише умовні та безумовні рефлекси.
У міру зростання і розвитку вдосконалюється нервова система, в тому числі і мислення. У дошкільному віці відбувається перебудова, і мислення стає іншим. З трирічного віку діти дуже часто використовують неправильний хід дій для вирішення тієї чи іншої ситуації.
Вони не оцінюють можливі варіанти, а відразу приступають до вирішення завдання. Нерідко це призводить до негативного результату. Якщо у віці до 1,5 років у малюка переважає наочно-дійове мислення, то в період з 3 до 4 років найбільше значення має наочно-образна розумова діяльність.
Відмінність останньої в тому, що малюки можуть створювати образи в своїй підсвідомості і вирішувати завдання за допомогою їх. Тобто дитина може не відчувати предмет, але мати про нього уявлення в голові.
Діти середнього і старшого дошкільного віку
З 4 років мислення зазнає деякі зміни. Перед вирішенням якої-небудь важливого завдання дитина насамперед прораховує можливі варіанти. Наприклад, в тому випадку, якщо є кілька правильних варіантів, то при наступній спробі малюк може знайти нове рішення, не вдаючись при цьому до зовнішніх взаємодій з предметом.
Всі ці особливості сприяють отриманню загальних знань, які згодом допоможуть малюкові в його освітньої діяльності та особистому житті. З 5 річного віку у дітей починає функціонувати абстрактно-логічне мислення. Говорити про те, що вони можуть в повній мірі їм користуватися, не можна.
Зараз є лише передвісники подібного типу розумової діяльності. Вони полягають в маніпуляції не утворюються, а спеціальними поняттями, які представлені у вигляді слів. В даний відрізок часу діти можуть використовувати для подання предмета слова.
Потрібно відзначити, що основними формами мислення є судження, уявлення і умовивід. У дітей дошкільного віку (з 3 до 6 років) в основному розвинене уявлення. З віком воно заміниться на умовивід, яке характерно для дорослих людей.
Таким чином, знання особливостей розвитку дітей відіграє велику роль у правильній організації виховного процесу та формування малюка як особистості.
