Мислення є вища психічна функція людської свідомості. Осмислення навколишньої реальності починається з сприйняття випадкових відчуттів і різних їх поєднань, що відображають суть речей і їх взаємозв`язок. Завдання мислення полягає в пізнанні дійсності шляхом зіставлення і розкриття необхідних в реальної конкретної ситуації зв`язків і відділення їх від випадково виникають в будь-якому окремому випадку.
Людське мислення здатне формувати думку як в мовної, так і в наочно-дієвої і наочно-образній формі і включає в себе як чуттєві образи, так і абстрактні, теоретичні поняття.
Мова і мислення не можуть існувати разом і окремо один від одного, але поняттями тотожними не є. Так, одну і ту ж думку різні люди можуть висловлювати різними словами. Існують також деякі найпростіші різновиди мови, що мають чисто комунікативні функції, тобто які пов`язані з мисленням безпосередньо. Такими різновидами є міміка, жести, мова рухів, мова дітей раннього віку. Взагалі ж мова - це не просто інструмент, що дозволяє винести під поза думка вже готову, що оформилася. Часом словесна форма дозволяє не просто сформулювати, а й сформувати думку.
Мислення - поняття складне і багатогранне, тому трактується і класифікується з різних сторін. Наприклад, радянський вчений С.Л. Рубінштейн вважаючи, що мислення є поняття неподільне, все ж поділяв його - хоча і умовно - на наочне і теоретичне. Відзначаючи, що другий тип відповідає більш високому рівню мислення, він підкреслював, що обидва види існують в єдності і постійно один в інший переходять. Рубінштейн вважав помилковою думку Гегеля про те, що образне мислення відповідає нижчого рівня, оскільки «образ збагачує думку» і дозволяє передати не тільки факт явища, а й ставлення до нього.
Психологи вважають, що на вищому, словесно-логічному рівні мислення, думка і слово пов`язані практично нероздільно. У своїх роботах відомий радянський психолог Л.С. Виготський ввів одиницю словесно-логічного мислення - значення слова. Він писав, що значення слова в рівній мірі може бути віднесено як до мислення, так і до мови. З одного боку воно відображає той зміст, який вкладають в нього носії мови при спілкуванні, щоб бути понятими один одним. Іншими словами, розуміння досягається за рахунок взаємного обміну значеннями слів, тобто мови.
З іншого боку, значення слова є поняття. Термін «поняття» відображає особливість людського мислення узагальнювати і виділяти суттєві властивості, особливості і відносини предметів або явищ за чисто специфічними ознаками. Звідси випливає, що значення слова також є і одиницею мислення на його вищому словесно-логічному рівні.
