Речовини, що входять до складу горобини обумовлює користь від її вживання, який проявляють у вигляді відмінних антиоксидантних і протиалергічних властивостей. Завдяки їм виліковуються захворювання щитовидної залози, нирок, шлунково-кишкового тракту, жовчного міхура, печінки, а також серцево-судинної системи.
Людям, що страждають зниженою кислотністю рекомендується незадовго до прийняття їжі вжити всередину кілька ягід цієї рослини для поліпшення діяльності шлунка. Після такої процедури пропаде відчуття тяжкості в животі, перетравлювання їжі прискорюється і всі поживні речовини максимально засвоюються, в результаті чого пропадає неприємний запах з рота і відрижка.
Вплив чорноплідної горобини на тиск
Вживання ягід значно нормалізує артеріальний і внутрішньочерепний тиск. Свіжий сік призначається при захворюванні гіпертонією. У такому випадку його потрібно пити по 50 мл за півгодини до кожного основного вживання їжі, курс становить 10 - 12 днів. Плоди особливим чином впливають на протромбіновий індекс, приводячи до зниження згортання крові і тим самим зводячи нанівець ризик виникнення тромбозів дрібних кровоносних судин. Також, при їх регулярному вживанні проводиться ефективна профілактика ішемічної хвороби серця, варикозної хвороби і ослабленого кровообігу мозкових артерій.
Поповнити нестачу вітамінів і йоду в організмі і прибрати пов`язані з цим прояви (слабкість, апатія, знижена активність, а також кровоточивість ясен) допоможе чорноплідна горобина, крім цього вона нормалізує холестерин в крові і допомагає впоратися з холециститом.
Підвищення імунітету за допомогою чорноплідної горобини
Підвищення імунного захисту людини є досить актуальною щорічної завданням, особливо в період зимової епідемії грипу. Пережити ці тривожні часи допоможуть компоти, варення і настої з ягід цієї рослини.
Пектини чорноплідної горобини ліквідують з організму важкі метали і радіоактивні речовини, діють, як відмінне жовчогінний засіб, виводять різноманітні патогенні мікроорганізми, і нормалізують діяльність кишечника, не допускаючи появи спазмів. Стінки кровоносних судин від їх впливу набувають твердість, еластичність і пружність.