Рішення проводити ревізію приймається керівництвом магазину або ж вона проходить відповідно до графіка, який позначає ревізор або контрольна група даної компанії. Проводити ревізію - значить контролювати весь процес від початку і до кону.

Для проведення ревізії необхідно спочатку детально ознайомитися з книгами приходу-витрати, а також з програмою, в якій розписано, скільки товарів знаходиться на балансі в даний момент.

Після цього необхідно кожну групу товарів окремо порахувати по їх наявності, потім порівняти отримані дані з позначеними в зведеному балансі. В ідеалі вони повинні збігатися повністю. Однак на практиці відбувається часто так, що кудись чарівним чином зникають товари. Тут можуть бути кілька варіантів, але перш за все, потрібно виключити помилку в перерахунку, для цього потрібно той же асортимент перевірити поштучно ще раз і якщо з`ясується недостача товару, почати аналіз, яким чином це могло статися.

За практиці торгових фірм, сума товару, який був втрачений, ділиться на всіх продавців, які за цим напрямком товару вели торгівлю. Не виключений і випадок крадіжки товару покупцями, але мета ревізії не розслідувати причинно-наслідкові зв`язки, а з`ясувати, чи має місце бути недостача чи ні.

Для грамотного проведення ревізії необхідно складати протокол ревізії, в якому будуть підписи усіх осіб, які брали участь в даному заході, щоб уникнути незгоди щодо позначених цифр недостачі.

Проводити ревізію найлогічніше в кінці місяця, так як вона стане хорошим підсумком роботи за місяць і дозволить помісячно аналізувати наявність збитків у даному торговому секторі. Про ревізію, всіх що беруть участь в ній, необхідно попереджати заздалегідь. Також необхідно складати план по магазинах такий, щоб була можливість залучити співробітників в допомогу ревізорам для перерахунку продукції, тоді час ревізії значно скоротиться, а коефіцієнт корисності підвищиться.

Ревізія - дуже дієвий інструмент не тільки контролю, але і психологічного залякування продавців і відповідальних за товар менеджерів, так як вона наочно демонструє, що будь-яке розкрадання продукції стане додатковим фінансовим навантаженням на всіх, хто до продукції мав хоч якесь відношення.