Більшість айсбергів мають дуже значні розміри (є екземпляри, які досягають висоту в 800 метрів). В основному всі вони лише на 10 - 15% визирають над водою. Надводна вершина айсберга в порівнянні з основним масивом дуже невелика. Не випадково в російській народі існує вислів про «верхівку айсберга».
Ні в цивілізованому світі людини, яка б не знала і не пам`ятав, через що сталася трагедія з судном «Титанік» в 1912 році. Адже саме «хитро сховався» айсберг і привів корабель до затоплення.
Цікавий факт полягає в тому, що айсберги складаються з прісною замороженої води, тому під час їх танення океан навколо них стає прісним.
Незважаючи на те, що айсберги становлять чималу небезпеку для моряків, вони можуть бути і дуже корисні. Уже близько двохсот років тому вперше було запропоновано використовувати айсберги як основні джерела прісної води для особливо посушливих ділянок планети. Правда, на жаль, ця ідея поки не знайшла своєї повної реалізації. Згідно з розрахунками вчених, кількістю прісної води, яке можна добути з айсберга вагою близько семи мільйонів тонн, можна на рік забезпечити 35 тисяч чоловік.
Розрізняють айсберги вивідних, шельфових і покривних льодовиків. Найбільший айсберг, зафіксований людиною, був осколок шельфового льодовика Росса. Його виявили в 2000 році. Площа поверхні вражає - вона становить понад 10000 квадратних километрів.
