У ст. 37 ФЗ "про іпотеку" в п.1 обумовлені всі дії заставодавця, які він має право зробити з нерухомістю, закладеної банку-кредитору. Серед таких дій присутній і дарування, але із застереженням про згоду заставодавця на вчинені дії.

Звичайною практикою банків-кредиторів є зазначення в кредитному договорі заборони на дарування закладеної нерухомості, так як такого роду угоди вважаються ризикованими. Це обумовлено тим, що при передачі права власності третій особі за актом дарування відповідно зменшуються права кредитора на предмет застави (квартири / будинку).

При складанні акта дарування заставодавця без дозволу банку-кредитора, заставодержатель має право на прийняття санкцій про визнання акта дарування недійсним або на висування вимоги щодо повного і дострокового погашення всіх зобов`язань позичальника.

Якщо при оформленні покупки нерухомості по іпотеці позичальник оголосив кредитору про намір надалі скласти на квартиру акт дарування, то в кредитний договір обов`язково повинен бути включений пункт, в якому обмовляється, що квартиру можна буде подарувати третій особі без узгодження з банком-кредитором.