Привіт від Оруелла


Термін «холодна війна» придумав не політик чи військовий. Автор цього виразу - письменник Джордж Оруелл, чиєму перу належать «Скотний двір», «скотськи господарство» і «1984». Опублікував він його в статті під заголовком «Ти і атомна бомба», яка вийшла через місяць після закінчення Другої світової.

іранський інцидент


Датою старту глобального військового та ідеологічного протиборства учасників процесу більшість істориків визначають 5 березня 1946 року. Виступаючи в американському Фултоні, Уїнстон Черчілль закликав боротися з поширенням комунізму за допомогою союзу англомовних країн.

Приводом для таких жорстких слів Черчилля послужила відмова Сталіна негайно відвести війська з іранської території. Але головною причиною послужило природне небажання недавніх союзників допустити розширення впливу Рад на Схід. Через рік британського екс-прем`єра підтримали держсекретар США Джордж Маршалл і президент Гаррі Трумен. Вони представили план допомоги європейським країнам, що постраждали від фашизму, в обмін на уряди без комуністів, і стримуючу доктрину, основою якої стало б оточення СРСР недружніми йому військовими базами.

Берлінська стіна спотикання


Перейшовши від слів до справи, вчорашні союзники почали активно формувати військово-політичні організації. І з 55-го альянсу під назвою НАТО почав активно опонувати Варшавський договір соціалістичних країн зі штаб-квартирою в Москві. Апофеозом їх початкового протистояння визнається поява в 1961 році Берлінської стіни, майже на 30 років розділила східні (прорадянські) і західні райони німецької столиці. Разом з блоками держав.

Збройового масла, патронів і балістичних ракет в «вогонь» суперництва додали не надто холодні війни, які розкололи Корею і В`єтнам. А також Карибська криза-1962 коли радянські підводні човни з ракетами на борту вже стояли біля берегів США в очікуванні команди «Пуск!».

Коротке слово «Афган»


Сімдесяті цілком могли б вважатися десятиліттям постійних переговорів, мирних ініціатив, обопільного роззброєння і, нарешті, завершення гонки озброєнь. Якби в грудні 1979-го СРСР не відправив до Афганістану 40-у армію і не змістив не влаштував його президента Аміна. Зробивши це як логічною реакції на появу в районі його межі з Туреччиною американських ракет.

Відповіддю США стала велика і багаторічна допомога непримиренним афганським моджахедам, бойкот Олімпіади-80 в Москві і чергове «похолодання». Втім, приводів для невдоволення один одним у сторін вистачило і без війни в Афгані. Епізодами, і дуже гарячими, істориками визнані повалення в Чилі президента Альєнде, війни за участю радянських і кубинських солдатів в колишніх африканських колоніях Португалії, навчання країн Варшавського договору «Щит-79».

З війною покінчили ми


Вісімдесяті роки почалися з куди більш масштабних наступальних навчань «Щит-82», знищення залетів в СРСР південнокорейського пасажирського лайнера і оголошення Рейганом Радянського Союзу «Імперією зла». Продовжилися вони бойкотом багатьма соціалістичними країнами американської Олімпіади-84, нападом армії США на Гренаду і нахабною посадкою на Червону площу спортивного літака під управлінням німця Матіаса Руста.

А завершилися поверненням радянських військ з Афганістану, зміною в СРСР політичного керівництва, падінням комуністичних режимів Східної Європи, розбором по шматочках Берлінської стіни і припиненням існування не тільки стримує НАТО Варшавського договору, а й самого Радянського Союзу. Остаточний же підсумок холодній війні підвів 25 грудня 1991 року, не приховуючи переможного торжества, президент США Джордж Буш-старший.