Джерела інформації аграрного та інформаційного суспільства
Під інформаційною потребою мається на увазі необхідність знань про конкретний явище або предмет - це визначення справедливо для характеристики аграрного суспільства. У цьому випадку досить було використовувати в якості джерел інформації друковану продукцію пізнавального та інформаційного характеру.
Ще раніше, до винаходу друку, основними інформаторами були глашатаї, доносили до основних мас укази царствених осіб. Такого роду інформація не грала засадничої ролі в життєвому укладі народу.
З переходом суспільства на стадію індустріального структура інформаційних потреб стала змінюватися. З`явилася необхідність отримання узагальнених знань, накопичених суспільством.
На цій стадії функції розповсюджувача інформації стали виконувати радіо, телебачення, книги і інша друкована продукція.
Специфікою інформаційних джерел цього періоду є авторська обробка інформації. Користувач отримує певний обсяг інформації, який може використовувати на свій розсуд.
Однак обсяг накопичених суспільством знань став перевищувати можливості їх авторської аналітико-синтетичної обробки інформації.
Інформація як основа існування інформаційного суспільства
У зв`язку з розвитком комунікаційних технологій джерелом інформації може стати будь-який суб`єкт, який має доступ до мережі. Природно, що достовірність такої інформації повинна бути піддана пильною перевірці. У споживача виникає два варіанти - користуватися наявними даними або обробляти інформацію самостійно.
Представник інформаційного суспільства сам формує інформаційний продукт. Якщо спробувати пояснити це «на пальцях», то для отримання достовірної інформації користувач повинен зібрати по можливості всі відомості про цікавить предмет і проаналізувати інформацію, керуючись власним чуттям і раніше накопиченими знаннями.
Після аналітичної обробки відбувається формування власного інформаційного продукту, привласнення знань і, донесення інформації до спільноти за допомогою технологій.
