Мертва зона


До аварії на ЧАЕС Прип`ять була розвиваються молодим містом (середній вік жителів становив 26 років), з населенням близько 50 тис. Чоловік. Зараз це місто-привид, що знаходиться в самій забрудненій 10 км зоні, так званому, секторі суворого режиму - це територія могильників, саме тут в поспіху закопували то, що було викинуто з реактора.

Тепер ця зона забруднена трансурановими ізотопами і вважається мертвою навічно. Люди в Прип`яті не живуть, лише два рази на рік спеціальні автобуси привозять сюди колишніх жителів - провідати могили рідних. Життя на ці території зможе повернутися тільки після декількох тисячоліть - термін розпаду плутонію становить понад 2,5 тис. Років.

Сьогоднішня Прип`ять - видовище жахливе. Вона схожа на величезну архітектурне кладовищі, приховане в заростях густого лісу. Але, як не дивно, знаходиться багато охочих зануритися в атмосферу мертвого міста і своїми очима побачити, якою може бути життя після людей. Екскурсії в Прип`ять користуються великою популярністю. Хоча це досить небезпечний і екстремальний вид туризму, адже рівень радіоактивного пилу, яка міцно в`їлася в грунт, дерева, будинки, тут як і раніше зашкалює.

Крім того, під впливом навколишнього середовища, більшість будівель руйнуються і перебувають в аварійному стані. На території міста діють лише кілька об`єктів - спецпралень, гараж спецтехніки, станція знезалізнення і фторування води і КПП на в`їзді до Прип`яті.

Відродження життя


Трохи далі від АЕС, в 30 км зоні, починає жевріти життя. У Чорнобилі, що знаходяться в 18 км від вогнища радіації, проживають працівники деяких підприємств, що працюють вахтовим методом, і вже більше 500 самоселів - людей, які, не дивлячись на існуючі законодавчі обмеження, все ж таки ризикнули повернутися в свої будинки після масового відселення 1986 р

З кожним роком кількість самоселів зростає. Одні використовують житло як дачі, інші - приїжджають, щоб залишитися назавжди. За роки відчуження тут сформувався унікальний природний заповідник з багатою флорою і фауною. Люди займаються сільським господарством, рибальством і без страху їдять вирощені тут овочі, зібрані гриби та ягоди.

У центрі Чорнобиля зрідка навіть можна почути звуки ремонту, в деяких п`ятиповерхівках вставляють вікна. Єдине місце в Чорнобилі, яке живе і потопає в квітах, - Іллінська церква. Сім`я місцевого священнослужителя одна з тих, хто повернувся в рідні краї.

В останні роки життя людей, що живуть в зоні відчуження, дещо покращилася: держава стала виплачувати їм допомоги, відновило втрачені документи, організувало підвезення необхідних продуктів. Самосели не заперечують очевидних екологічних та радіаційних проблем, тому лікуються настоянкою з калгану, вірячи в те, що ця трава має цілющі властивості і допомагає виводити шкідливі речовини з організму.