Як стають омбудсменами
Омбудсмена обирають муніципальна влада або Державна Дума, якщо мова йде про загальноросійському уповноваженому з прав людини. Кандидати на цю роль повинні представити законодавцям свої програми і пропозиції, після вивчення яких проводиться голосування. Формально дати свою згоду на затвердження того чи іншого кандидата (природно, великого масштабу) може і президент країни.
До омбудсмену може звернутися будь-який житель країни, в разі якщо його права були порушені грубим чином. Завдання уповноваженого - звернутися до відповідного особі або органу влади з пропозицією усунути конфлікт. Якщо на своє законне вимога він отримає відмову, то може звернутися далі по інстанціях, наприклад, до суду.
Омбудсмени в Росії
У Росії перші уповноважені з прав людини з`явилися в 1994 році. Тоді ним став призначений Держдумою Сергій Ковальов. Посада омбудсмена в РФ законодавчо прописана в ст.103 Конституції країни. Крім уповноваженого з прав людини є й інший вид омбудсменів - ті, які займаються захистом неповнолітніх дітей. У 2014 р таким омбудсменом в Росії є відомий адвокат Павло Астахов.
Основними завданнями уповноваженого з прав людини є:
- відновлення порушених прав-
- робота в сфері законодавства над поліпшенням і доробкою законів щодо прав людини (необхідно подбати і про те, щоб все було ще й відповідно до міжнародних норм) -
- робота над міжнародним співробітництвом в області захисту прав людини-
- правова просвіта громадян країни.
У списку основних обов`язків уповноваженого з прав людини ряд важливих пунктів. Так, він повинен забезпечувати захист прав людини і вимагати дотримання і поваги конституційних прав суспільства від державних органів та інших відповідальних осіб. У разі масового порушення як прав, так і свобод людей уповноважений може виступати їх посередником перед Державною Думою. Також він повинен клопотати про створення спеціальної комісії, яка буде детально розбиратися в питанні з метою відновлення справедливості. Омбудсмен може звертатися до суду від імені потерпілого і вимагати захисту прав і свобод потерпілого. Це в рівній мірі стосується як адміністративного, так і кримінального діловодства. Однак уповноважений з прав людини не може приймати ніяких рішень, які відносяться до компетенції інших державних органів та органів місцевого самоврядування.