Що таке автентичність

У роботах сучасних психологів і психотерапевтів автентичність розглядається як інтегративна здатність особистості. Традиція цього методу сходить до праць М. Хайдеггера та Ж.П. Сартра. К. Роджерс, наприклад, визначає автентичність як здатність людини до відмови від пропонованих соціальних ролей і прояв справжніх, властивих тільки даній особистості, думок, емоцій і поведінки. У цьому сенсі автентичність стає необхідною складовою справжнього спілкування, на відміну від звичайних «розмов і базікання» (М. Хайдеггер), що розуміються як «перекручення акту комунікації» і призводять до помилкового розуміння.

Психологічна нечіткість меж визначення автентичності призводить до термінологічного розкиду синонімів категорії:
- повноцінно функціонуюча особистість (К. Роджерс);
- свобода (Ф. Олпорт);
- самоактуалізація (А. Маслоу);
- самість, цілісна особистість (Ф. Перлс);
- конгруентність (Дж. Гріндер).

Найбільш коректним психологічним визначенням автентичності можна визнати повну і цілісну взаємозв`язок всіх психологічних процесів особистості, що визначають її функціонування. Проявом автентичності вважається переживання індивідуального досвіду, не перекрученого соціальними захисними механізмами, залученість в події і безпосередній прояв своїх емоцій.

Узгодженість думок і дій з емоціями в сучасній психології прийнято називати конгруентністю, або узгодженістю. Таким чином, автентична особистість - конгруентна.

Гешальт-терапія передбачає усвідомлення відносності соціальних механізмів і поведінкових шаблонів перед досягненням автентичності, або самості, яка призводить до утвердження власної цінності і необхідністю прояву будь-яких емоцій. У той же час це не звільняє особу від прийняття відповідальності за автентичність соціальної поведінки.