Що таке конгруентність
У найзагальнішому сенсі під конгруентністю розуміється узгодженість різних елементів або примірників чого-небудь між собою. Особливе значення цей термін має в психології.
1
У психології конгруентністю прийнято називати цілісність, адекватність особистості, внутрішню гармонію і відсутність конфліктів. Тобто це такий стан людини, при якому його зовнішні прояви відповідають його внутрішньому стану. Найпростіший приклад конгруентності: людині весело і він щиро сміється. Як приклад неконгруентності поведінки розглядаються обман, лестощі або ситуації, коли людина свідомо чи несвідомо (як психологічного захисту) приховує свої справжні почуття (наприклад, сміється, коли сумно).
2
Спочатку термін «конгруентність» введений в психологію Карлом Роджерсом. У його теорії Я-концепції за допомогою цього слова позначалися кілька понять: по-перше, відповідність «Я», «ідеального Я» і досвіду в житті особистості, а по-друге, стан психотерапевта, при якому його особисті переживання, емоції, установки і інші компоненти внутрішнього досвіду адекватно усвідомлюються, проживаються і виражаються під час роботи з клієнтом. Тобто в його теорії конгруентність використовується для опису здатності особистості безоціночно приймати, усвідомлювати свої реальні відчуття, переживання і проблеми, а також адекватно їх виражати в словах і діях.
3
Таким чином, розглядаються три ланки в ланцюзі: переживання - усвідомлення - вираз. Неконгруентність може проявитися не тільки тоді, коли людина усвідомлено приховує свої почуття, але і коли він адекватно навіть не усвідомлює їх. Можна розглянути ситуацію, коли людина нудно провів час в гостях, але, тим не менш, дякує господарів за приємне проведення часу. Тут розходяться слова і відчуття. Також можна розглянути ситуацію, коли людина в суперечці з кимось відчуває гнів, що виражається в його вегетативних реакціях, але при цьому він сам впевнений, що абсолютно спокійно призводить логічні доводи. Тут розходяться відчуття і їх усвідомлення.
4
У соціальній психології під конгруентністю розуміється досягнення відповідності оцінок, які дають однією людиною певного об`єкту і іншій людині, який аналогічним чином оцінює даний об`єкт. Легше розглянути цю ситуацію на прикладі: людині приємний якийсь знайомий, він вважає його розумним і добрим, але при цьому цей знайомий раптом починає хвалити щось, що в поданні людини сприймається як негативне, наприклад, діяльність якогось політика чи новий закон. Людина звикла сприймати знайомого і його судження позитивно, але в конкретний момент позиції розходяться. У цьому випадку перед людиною постає вибір: визнати, що знайомий не так вже розумний і хороший, переглянути свою позицію, тому що прав саме знайомий, або усвідомити, що і знайомий у чомусь не правий, і позиція самої людини не так вже правильна . Останній варіант якраз і називається конгруентністю - найкращий спосіб відновити гармонію в оцінках.
5
У зворотний бік цей принцип також може спрацювати: якщо неприємний вам людина раптом почне хвалити те, що подобається вам (наприклад, твори художника чи письменника), він вже не буде сприйматися так негативно, як раніше. Ці приклади були описані в теорії конгруентності Осгуда і Танненбаума - американських фахівців-психологів. Їх теорія основною ідеєю розглядала думка, що для подолання з`являється в таких ситуаціях когнітивного дисонансу людина буде прагнути одночасно поміняти своє ставлення до двох суперечливим джерел інформації.
Статті за темою "Що таке конгруентність"
Оцініть, будь ласка статтю
Ще статті розділу