Сутність права власності
Власність можна охарактеризувати не тільки як майно. По суті, це економічні відносини, яке піддається правовому оформленню. Саме в цьому відношенні про власність можна говорити як про основу господарювання, так як особа, яка отримала право володіння чимось, стає господарем цього, тим самим покладаючи на себе тягар утримання належних йому речей. Сама держава покладає відповідальність на власників, припускаючи, що вони будуть цінувати ввірене їм господарське право.
Проблеми, що стосуються регулювання економічних власницьких відносин в поєднанні з ефективністю управління народним господарством, мають особливою актуальністю. За роки численних ринкових реформ відбулася революція в системі відносин власності, що позначилося на переорієнтації господарського управління. Тому сьогодні право власності означає, що господар має всі повноваження щодо здійснення будь-яких дій щодо присвоєного йому майна, які не суперечать чинному законодавству.
Власність як основа господарювання включає тріаду повноважень. По-перше, це володіння, тобто законна підстава на володіння майном. По-друге, це можливість господарського використання майна з метою вилучення з нього необхідних властивостей. По-третє, це розпорядження, тобто визначення юридичної майбутнього майна за допомогою зміни його стану і приналежності.
Суб`єкти права господарювання
Суб`єкти права господарювання - це муніципальні і державні підприємства. Власність, яка є у них у володінні, не може розділитися по акціях, часткам і так далі. Якщо майно передано унітарному підприємству, воно перестає бути володінням господаря. У той же час, деякі можливості розпорядження можуть бути надані несобственнику за договором. Право розпорядження є у суб`єктів права господарського відання, а обмежені права розпорядження є у орендаря.
Як видно, власність як основа господарювання включає в себе наявність відповідних суб`єктів, які займаються розвитком наявного у них у володінні майна. Вони мають право давати його в тимчасове користування іншим суб`єктам. Такі порядки дозволяють розвиватися відносинам власності на економічному рівні, роблячи внесок у розвиток окремих регіонів і країни в цілому.
