Поняття спільної власності
Спільна власність - це вид спільної власності, де немає чіткого визначення частки кожного. Розпорядження такою власністю здійснюється виключно за згодою всіх її учасників. Кожен з них має право розпоряджатися спільним майном за умови загальної згоди. Якщо розпорядження спільної власність відбувається без дотримання необхідних повноважень про загальну згоду, воно може бути визнано недійсним за позовом інших власників. Розділ такого майна можливий тільки після того, як визначиться доля кожного.
Особливості виникнення спільної власності
Існує три способи виникнення спільної власності: фермерське, або селянської господарство-садівниче, городницьких або дачне товаріщество- сумісна власність подружжя. Фермерське або селянське господарство належить всім учасниками спільної власності, якщо не було встановлено інших угод: часткова або роздільна власність і розпорядження нею на основі договору простого товариства. Порядок розпорядження таким майном визначається за допомогою угоди всіх правовласників. Також для зручності може призначатися глава господарства, вирішальний основні питання.
У садівничому товаристві перехід права на спільну власність можливий тільки серед членів товариства. Це відбувається виключно за згодою всіх учасників спільної власності. Найчастіше подібні рішення приймаються на загальних зборах. У спільній власності подружжя при здійсненні одним з них угоди за розпорядженням нерухомістю необхідна нотаріально завірена згода другого з подружжя. Якщо такого немає, чоловік має право оскаржити угоду і довести його недійсність в суді. Це можна здійснити протягом року, починаючи з того дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про угоду. За умови, що є шлюбний контракт, необхідно його уявлення, так як за допомогою нього може змінюватися правовий режим подружжя і можливості розпорядження спільним майном.
