Принципи лінійно-функціональної структури

У структурі підприємства обов`язково є загальний керівник, під керівництвом якого працюють керівники підрозділів. Вони впливають на працівників відповідно до поставлених цілей. Керівництво вищої ланки здійснює тільки лінійне вплив на співробітників. Функціональні начальники надають технологічний вплив. Будь-виконавець може делегувати частину своєї роботи нижчому співробітнику. Таким чином будуються відносини «начальник - підлеглий».

Гідності й недоліки

Переваг у даної схеми управління підприємством досить багато. По-перше, система дозволяє зробити керівників з компетентних в своїй області фахівців. По-друге, в разі нестандартного події рішення приймається і виконується оперативно. По-третє, функціональні керівники швидко напрацьовують досвід, відповідно зростає їх професіоналізм. По-четверте, відсутня проблема «пошуку крайнього», так як за результати своєї діяльності кожен співробітник несе персональну відповідальність.

Недоліків лінійно-функціональної структури підприємства не так багато, проте вони досить суттєві. Відома проблема полягає в тому, що керівник і його безпосередні помічники перевантажені роботою, до того ж скоординувати дії всіх підрозділів досить складно. Лінійно-функціональна структура управління ефективно працює на великих виробничих підприємствах, де постійно випускається безліч однорідних продуктів. В такому випадку спостерігається істотна економія на масштабах виробництва.

Втім, бувають ситуації, для яких подібна система здатна майже зруйнувати компанію. Якщо на ринку збуту відбувається жорстка конкуренція, збільшуються розміри підприємства, впроваджуються якісь технічні новинки, розширюється асортимент продукції, що випускається, ускладнюються зовнішні і внутрішні зв`язки - лінійно-функціональна структура буде працювати гальмом. Через велику роз`єднаності підрозділів, складності в узгодженні їх функцій і відповідальності подібна схема управління стає відсталої і втрачає здатність пристосовуватися до нових умов. Оперативність прийняття управлінських рішень може зійти нанівець через суперечки з приводу пріоритетів. У підсумку взаємодія між підрозділами підприємства погіршується, а комунікації подовжуються.