Ознаки та симптоми синдрому котячого крику
Основна ознака захворювання проявляється ще у новонародженої дитини: через вродженого порушення будови гортані немовлята з таким синдромом замість плачу видають звук, що нагадує котяче нявкання або завивання. У більшості випадків вже через 1-2 роки після народження проблема поступово зникає приблизно у третини дітей, хоча і у них неправильне або недостатнє розвиток гортані може зберігатися в тій чи іншій мірі.
Відрізнити людей з синдромом крику кішки можна по їх зовнішньому вигляду. Характерні ознаки хвороби - місяцеподібне обличчя (зайва, яскраво виражена округлість рис, іноді доповнюється видатної вперед верхньою губою і подвійним підборіддям), широко розставлені очі, слабке, худе тіло, порівняно невелика вага, деформація або низьке розташування вух. Деякі з цих особливостей з часом можуть посилюватися або, навпаки, слабшати аж до зникнення.
Розвиток тіла людей з хворобою котячого крику сильно загальмовано, тому діти з таким синдромом зазвичай ростуть повільно, виглядають слабкими і навіть виснаженими. У них можуть спостерігатися підвищене слиновиділення і труднощі в харчуванні через особливості будови тіла. Симптомами хвороби часто стають запори і кишкова непрохідність.
Лікування кожного пацієнта з цим захворюванням повинен призначати умілий, досвідчений лікар. Набір засобів безпосередньо залежить від віку людини і симптоматики. Часто застосовуються лікарські препарати, що стимулюють психомоторне розвиток, спеціальна гімнастика, лікувальний масаж. Оскільки дуже часто синдром крику кішки супроводжується серйозними проблемами з серцево-судинною системою, рекомендується також звертатися за допомогою до кардіолога.
Особливості поведінки та розвитку людей з хворобою крику кішки
Діти з синдромом Лежена розвиваються повільніше однолітків не тільки фізично, а й розумово. Функції руху, координації, мови у них часто серйозно порушені, і для їх корекції потрібно багато уваги і сил, а також правильно обрана методика.
У людей з хворобою котячого крику є і проблеми в поведінці. Мова, зокрема, йде про надмірну, майже неконтрольованої агресії, частих істериках, криках, безпричинних нападах роздратування і злості. Все це потрібно виправляти за допомогою правильно підібраних засобів, в тому числі і лікарських. Також нерідко можна помітити, що люди з хворобою котячого крику повторюють одні й ті ж рухи безліч разів, навіть якщо в цьому немає ніякого сенсу. Вони вважають за краще просту монотонну роботу.
