Сама назва «Масляна» має два варіанти походження. За першою версією, воно походить від слова «задобрити». Адже язичники намагалися зробити все можливе, щоб задобрити весну і прискорити її наступ. За другою ж версією ця назва пов`язана з тим, що перед початком Великого Посту заборонялося вживати м`ясо, але дозволялося їсти молочні продукти. Основним блюдом в цей період були млинці, які пеклися на маслі, звідси і з`явилася назва «Масляна». До речі млинець також є символом сонця.
Масляну завжди відзначали протягом семи днів, так як цифра «7» є магічною. А язичники вірили в усі прикмети і забобони. Також це свято припадає на тиждень перед Великим Постом, і для віруючих - це хороша можливість наїстися перед найсуворішим випробуванням на рік. Масляний тиждень носить назву «седмиця», цього тижня люди прощали один одного і всілякими способами примирялися. Це була своєрідна підготовка до Великого Посту.
Масляна завжди вважалася дуже гучним і веселим святом. Адже зима для простого народу була справжнім випробуванням, а прихід весни ознаменувався теплом і гарним врожаєм. Тому традиційно, російський народ весь тиждень жив святом - їв, пив, в гості ходив, влаштовував кулачні бої і танцював. Кожен член села брав активну участь у святкуванні Масляної, звідси пішла і назва «Широка масляна». Адже саме так гуляв російський народ - широко і протяжно.
Масляна стала традиційним російським святом, яке відзначають не тільки в селах, але і в великих містах. Протягом всієї седмиці, люди печуть млинці і ходять в гості, радіють швидкому приходу весни. Прощатися з Масницею прийнято в неділю. У цей день влаштовуються наймасштабніші гуляння, які завершуються спалюванням солом`яного опудала Масляної і швидким приходом весни.
