Що таке «де-факто»
У перекладі з латинської «де-факто» означає, що якась дія відбувається «на ділі», «фактично». Також може означати і просте уточнення «в принципі» або «на практиці». У цих значеннях застосування виразу допустимо навіть в повсякденній мові для того, щоб блиснути інтелектом і знанням латини. Але в юридичній практиці «де-факто» має чіткішу і точний зміст. Таким способом позначаються установки або дії, які існують і застосовуються на практиці, але не узаконені офіційно. Наприклад, де-факто на цьому місці ведеться торгівля, але на це немає ніяких дозвільних документів, які могли б довести, що дана дія правомірно.
«Де-факто» не обов`язково прив`язувати тільки до виконання на законному рівні, цей вислів може зачіпати і звичайні стандарти або інструкції. Припустимо, в інструкції сказано про один набір функцій приладу, але де-факто представлений зовсім інший.
Як застосовується «де-юре»
Термін «де-юре» позначає «юридично» або «згідно з правом». На відміну від виразу «де-факто», яке можна застосовувати і в звичайній мові, «де-юре» майже завжди застосовується виключно юристами або політиками - тобто тими, хто має безпосереднє відношення до закону. Якщо правило або закон встановлений офіційно, то його виконання називається «де-юре». Існує також практика, коли з «де-факто» дію перетворюється в «де-юре» - тобто раніше неофіційне дію або правило стало узаконеним на папері.
Поняття «де-факто» і «де-юре» часто протиставляють один одному. І дійсно, коли мова йде про законність і фактичний стан речей, то таке протиставлення допустимо. Часто трапляється, що якесь рішення приймається і виконується поза дотримання законних підстав, тобто воно виконується лише «де-факто». Відома і зворотна ситуація, коли прийняті «де-юре» постанови на ділі не знаходять втілення, не дотримуються населенням. Однак, стверджувати, що два цих висловів є антонімами, не можна. Адже існують ситуації, в яких і законність дотримана, і сама дія виконується, тобто відбувається поєднання «де-факто» і «де-юре»
