До першого типу відносяться сім`ї з високим рівнем моральних відносин, зі здоровою моральною атмосферою. Педагог може залучати таких батьків до співпраці, а також може давати їм корисні поради.
До другого типу відносяться сім`ї з нормальними відносинами між батьками, але в яких не забезпечується позитивна спрямованість виховання дітей. Педагог намагається надавати допомогу таким батькам, коригуючи їх взаємини з дітьми.
Третій тип - конфліктні сім`ї. Сюди можна віднести батьків, які не можуть розібратися в своїх взаєминах. Через це діти опиняються поза зоною їх уваги і розумне виховання в сім`ї не здійснюється. З такими сім`ями активно взаємодіють педагоги і психологи, сприяючи поліпшенню мікроклімату сім`ї.
Четвертий тип сім`ї характеризується зовні благополучних, але при цьому обладет внутрішньої бездуховністю. Цьому типу сімей властиві приховані проблеми, протиріччя, порушення емоційних зв`язків. Робота педагогів і психологів з такими сім`ями утруднена.
До п`ятого типу сімей відносяться батьки з аморальною поведінкою. Вони вимагають постійної уваги педагогів, психологів і громадськості. Робота з такими сім`ями передбачає активне втручання в їх життя з метою захисту дитини.
