Будьте уважні до свого співрозмовника. Постарайтеся зрозуміти його точку зору на важливі для вас питання і його особисті схильності. Розмовляйте про те, що йому цікаво. Якщо ви не розбираєтеся в цій темі, задавайте питання, які покажуть, що бесіда зацікавила і вас. Якщо вам стало нудно, проте потрібно утримати співрозмовника, постарайтеся зачепитися за якусь фразу, після якої можна буде згорнути розмову на важливу для вас тему.

Якщо ви з самого початку були доброзичливі і уважні, можна сподіватися на сприятливий перебіг бесіди. Продовжуйте розмовляти так, ніби питаєте ради мудрішого і досвідченої людини. Тонкий комплімент допоможе вам завоювати його симпатії, наприклад: «Чуєш, кореш, а ти чіткий пацан» або: «Вам щось не потрібно пояснювати, які наслідки може мати непродумане рішення такого складного питання».

Після того, як співрозмовник переконався в вашому безумовній повазі і визнання його авторитету, постарайтеся обережно і ненав`язливо вселити йому свою точку зору. Нехай він вважає, що це його власна ідея. Якщо співрозмовник досить розумний і проникливий, просто запитайте його, що він думає про такий варіант розвитку подій. Заодно перерахуйте ті плюси, які для вас очевидні - але м`яко і ненав`язливо, особливо якщо ви бачите, що людина спочатку прихильник іншого варіанту.

Якщо виникла суперечка, не намагайтеся перекричати співрозмовника, постарайтеся залишитися ввічливим і доброзичливим. Якщо спір не має життєво важливого значення, і ви бачите, що переконати опонента не вдасться, краще закінчити дискусію словами на кшталт: «Час покаже ...» або «Поживемо - побачимо». Якщо ж вам потрібно переконати співрозмовника в вашій правоті, починайте шукати точки дотику - те, з чим ви обидва згодні. Найчастіше підкреслюйте, що у вас багато спільного. Тоді, якщо і не домовитеся відразу, опонент буде налаштований до вас доброзичливо, і, можливо, згодом вдасться досягти компромісу.

Дейл Карнегі дав чудову пораду: «Якщо ти йдеш на риболовлю, то бери з собою не малинове варення, яке подобається тобі, а черв`яка, який подобається рибі». Постарайтеся переконати співрозмовника, що співпраця з вами буде йому зручно і вигідно.

Для початку визначтеся, з якою назвою міста ви маєте справу: з вітчизняним або закордонним! Від цього і буде залежати, як його слід схиляти.

Якщо мова йде про назвих міст російського і слов`янського походження, то в поєднанні з родовим словом (місто, село, село) такі назви схиляються практично завжди так само, як і без родового слова. Тому ви, звичайно ж, скажете: «в місті Москві», «в селі Тараканові», «в селі Андріївці». Винятки становлять декілька випадків. Наприклад, коли назва відповідає формі множини: «в місті Великі Луки», але «в Великих Луках». Коли схиляються деякі назви міст середнього роду на -е, -о: «в місті Бологоє», але «в Бологоє»! У топонімів на ово, -ево, -іно, -ино своя тонкість. Потрібно говорити «в місті Іваново», але якщо родове слово «місто» відсутній, то правомірні обидва варіанти відмінювання: як «в Іваново», так і «в Іванові». А захоплюватися приєднанням родового слова не варто, це завжди віддає канцеляризми і має сенс тільки в офіційних документах.В складному назві неодмінно потрібно схиляти не тільки останню, але і першу частину: «в (місті) Переславлі-Заліському» .А в назвих міст, утворених від прізвищ, зверніть увагу на закінчення в орудному відмінку: «з поетом Пушкіним», але «під містом Александрова»!

Якщо ви маєте справу з неслов`янськими назвими міст, то вживання родового слова робить їх несклоняемимі. В цьому випадку можна розслабитися і сміливо вимовляти: «в місті Чарльстон», «в місті Ашдод», «в місті Барселона». Хоча для давно стали рідними нашому вуху назв робиться виняток, і сказати «в місті Парижі», як і «в місті Париж», цілком допустімо.Все іноземні назви міст без родового слова на -а схиляються, якщо тільки вони не є французькими, або естонськими, фінськими та іспанськими. «В Астані», але «в Блуа», «на Сааремаа» і «в Пола-де-Лена». назви міст на-о, -е, -і не відмінюються: «в Токіо», «в Чилі», «в Кале». Однак прекрасно схиляються назви міст на -и: «в Каннах», наприклад. У складних назвих схиляється остання частина: «під Банська-Бистриця», «недалеко від Буенос-Айреса».

Після того, як ви ознайомитесь з правилами, зробіть найголовніше - покладайтеся на свою інтуїцію і генетичну пам`ять! І запам`ятайте, що носію російської мови впоратися з численними тонкощами відмінювання назв міст в будь-якому випадку набагато простіше, ніж його іноземному колезі!