Чому люди відчувають страх перед водою?

За статистикою, страх перед водою відчувають жителі різних острівних держав. Начебто, має бути все навпаки. Якщо люди живуть в місцях, які з усіх боків оточені безкрайньої водою, то, здається, вони ще з малих років повинні «подружитися» з водною стихією. Але не про це мова.

Не слід плутати страх перед водою з гідрофобією і водобоязнь. Це дещо різні види людських страхів. Зазвичай страх перед водою сягає своїм корінням в дитинство людини - позначаються ті чи інші дитячі переживання або спогади. Нерідко цей страх є наслідком якогось реального досвіду (наприклад, людина, будучи дитиною, колись мало не потонув).

Різновидом страху перед водою є страх глибини. Цим пояснюється і той факт, що деякі люди чудово відчувають себе в басейні, але бояться увійти в велику воду (ставки, річки, озера, моря).

Як перебороти страх перед водою?

Багато людей, які відчувають цей страх, стикаються з одним і тим же відчуттям дезорієнтації, яка наступає в процесі переміщення у воді в горизонтальному положенні. Йдеться про спроби поплисти. Справа в тому, що вони бояться піти на дно, немов важка сокира. Деякі взагалі не те щоб поплисти, а навіть зайти в воду бояться - їм здається, що вони валятися в якусь підводну яму або пропасти, або їх за ногу схопить якась величезна риба.

Звикання до води. Щоб спробувати викорінити страх перед водою, необхідно заходити в неї повільно, пересуваючись вперед поступово і невеликими кроками. Якщо раптом на якомусь етапі виникає панічний страх, то необхідно повернутися назад і почати йти з того місця, яке здається найбільш безпечним. Такі своєрідні вправи - не що інше, як процес звикання до води. Важливо! Він може зайняти від декількох тижнів до декількох місяців.

Удвох веселіше. Щоб входити в воду було не так страшно, необхідно знайти собі «товариша по нещастю». Разом звикати до води, долаючи цей ненависний страх, буде психологічно простіше. До того ж, важливо погоджувати один з одним всі рухи: ніхто не повинен нікого підганяти або тиснути на нього. Ще один психологічний нюанс: важливо підбадьорювати один одного, надаючи взаємну підтримку. Ще краще, якщо товариш вже буде вміти плавати.

В басейні. Якщо звикання до води відбувається не в відкритому водоймищі, а в штучному басейні, то тут завдання значно спрощується. По-перше, в басейні вода тепла, а не холодна. По-друге, в басейні глибина води фіксована. По-третє, басейн обладнаний спеціальними бортиками і поручнями для рогачі. По-четверте, вода там прозора, що не дозволяє виникнути страху бездонною невідомості. Все це повинно позитивно позначитися на психологічному стані людини.

Необхідно просто спуститися по сходах в басейн і встати на бажану глибину (багато басейни мають спеціальне похиле дно). Потім можна просто побродити по дну в межах «своєї» глибини, звикнути до води. Якщо поруч є «товариш по нещастю», то можна постояти з ним на глибині і поговорити про що-небудь цікаве.

Аутотренінг. Ще один етап до подолання страху перед водою - заняття аутотренінгом. Необхідно давати собі установки, що вода - це найкращий друг, вона - нешкідлива і ніжна, вона доставляє райська насолода, підбадьорює і дарує грандіозний заряд сил. Потрібно розуміти, що в воді людина відчуває себе не менш комфортно, ніж на землі. Необхідно чітко усвідомлювати, що немає нічого неможливо: стільки людей по всьому світу навчилися плавати, подолали страх перед водою, значить, це під силу будь-якій людині.

Допомога психолога. Якщо самостійне первинне звикання до води не дає своїх результатів, то необхідно пройти курс поведінкової терапії у фахівця в очній формі. Психолог зробить все можливе, щоб раз і назавжди покінчити з цим страхом. Однак не варто забувати, що «вирішальне слово» залишається, все ж, за пацієнтом - саме йому потрібно повірити в те, що вода - це не страшна стихія, а відпочинок, комфорт і розваги. Побороти страх перед водою можна, головне - захотіти!