Уважне прочитайте умову завдання, запишіть в зручному для розуміння вигляді дані, які вам дано, і те, що необхідно знайти. Згадайте, як ви це робили на математиці в школі.

Як правило, для вирішення завдань в логістики треба скласти таблиць і графіків, які дозволяє представити рішення наочно. Для зручності ви можете використовувати табличний редактор, а потім отримані матеріали роздрукувати.

Визначте метод, який необхідно застосувати для вирішення поставленого завдання (Найчастіше він вказується в умові завдання). До математичних методів відносяться теорія ймовірностей, теорія випадкових процесів, математична статистика, логіка, теорія матриць і інші.

Також використовуються методи теорії дослідження операцій: лінійне, нелінійне, динамічне програмування, теорія масового обслуговування та управління запасами, теорія ефективності, імітаційне моделювання тощо Застосовуються і методи технічної кібернетики, такі як теорія прогнозування, теорія великих систем, теорія графів, розкладів, інформації, загальна теорія управління і т.п.

У навчальному посібнику з логістики ви можете знайти теоретичні аспекти застосування необхідного методу, а також приклади розв`язання задач. Розберіть їх і використовуйте для отримання відповіді на ваше завдання. До речі, більшість завдань можна вирішити не одним методом, тому ви завжди можете перевірити правильність міркувань.

Виконане на чернетці завдання після перевірки перепишіть і оформите відповідно до вимог викладача. В кінці завдання обов`язково виділіть відповідь.

Зробіть пояснювальний рисунок до задачі або перемалюють даний в умови. Відразу визначте перпендикуляр, проведений до межі поділу двох середовищ в точку падіння променя. Відзначте кути падіння і заломлення. Це допоможе при вирішенні задач на щільність середовища.

Вивчіть елементарні формули: 1 / d ± 1 / f = ± 1 / F- D = 1 / F- sin / sin = n1 / n2- Г = H / h = f / d. Трапляється так, що для успішного вирішення завдання потрібно підставити дані значення тільки в одну формулу. d - відстань від предмета до лінзи, f - відстань від лінзи до зображення, F - відстань від оптичного центра О до фокусу F- D - оптична сила лінзи- Г - лінійне збільшення лінзи, H - висота зображення, h - висота предмета- - кут падіння променя, - кут заломлення, n - відносний показник заломлення середовища.

При вирішенні типових задач з водоймою або посудиною використовуйте прямокутні трикутники при побудові променів світла. У разі водойми катетом буде глибина, проведена перпендикулярно до дна водойми (H), гипотенузой - промінь світла. У другому - катети є сторони судини, перпендикулярні один одному, гіпотенуза - промінь світла. Проведіть перпендикуляри, якщо сторін або глибини недостатньо.

Застосуйте властивості суміжних і паралельних кутів для знаходження будь-якого кута отриманого трикутника. Використовуйте тригонометричну функцію тангенса для вираження однієї з величин або знаходження одного з катетів. Тангенс кута - відношення противолежащей боку до прилеглої. Якщо кути падіння і заломлення малі, то тангенси цих кутів можна замінити на синуси тих же кутів. Відносини синусів дорівнюватиме відношенню показників заломлення в середовищах згідно вищенаведеної формулою.

Якщо завдання полягає в побудові, то спочатку проведіть головну оптичну вісь (Г.О.), позначте оптичний центр (О), виберіть масштаб для фокуса (F) по обидві сторони від О, вкажіть також подвійний фокус (2F). В умови повинно бути вказано розташування предмета перед лінзою - між F і О, між F і 2F, за 2F і так далі.

Побудуйте предмет у вигляді стрілки, перпендикулярної г.о.о. З кінця стрілки проведіть дві лінії - одна з них повинна бути паралельна г.о.о. і проходити через F, друга - проходити через О. Лінії можуть перетнутися. З точки перетину проведіть перпендикуляр до г.о.о. Зображення отримано. У рішенні, крім побудови, опишіть його - збільшене / зменшене / равное- дійсне / уявне, перевернуте / пряме.

При вирішенні завдань на дифракційну решітку користуйтеся формулою dsin = k , де d - період решітки (ширина щілини), - кут дифракції (кут між вторинними хвилями і падаючим променем, перпендикулярним до екрану), k - номер (порядок) мінімуму, - довжина хвилі.